КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-37437/08 Головуючий у 1-й інстанції: Лісовенко П. І.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" грудня 2009 р.
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Кузьменко В. В.,
суддів Саприкіної І. В., Мельничука В. П.,
при секретарі Семенець Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі, Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної доплати як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної доплати як дитині війни за 2006- 2007 роки.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року позов задоволено: визнано відмову щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії неправомірною та зобов’язано перерахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну доплату за 2006 - 2007 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – частковому скасуванню з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися за 2006 - 2007 рік.
Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни. Вказане підтверджується відповідним посвідченням, що міститься в матеріалах справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, статтею 99 якого встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Судовою колегією встановлено, що про порушення свого права на отримання щомісячної державної соціальної доплати як дитині війни у передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі позивач мав дізнатися в момент отримання такої допомоги, проте позов було подано лише у липні 2008 року, що свідчить про пропущення позивачем строку звернення до суду.
Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просив відмовити у задоволенні позову на цій підставі. В свою чергу позивачем не надано відповідних доказів про поважні причини пропущення річного строку на звернення до адміністративного суду.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог за 2006 рік у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, а підстав для його поновлення судова колегія не вбачає.
Що стосується вимог за 2007 рік, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Тобто, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були чинними до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року № 6-рп/2007, а тому у період до 9 липня 2007 року орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення спірних виплат, не зобов’язаний був їх проводити у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Що ж стосується позовних вимог про здійснення перерахунку доплати до пенсії після 9 липня 2007 року, то, дійсно, Конституційним Судом України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України. А тому після цієї дати державна соціальна доплата як дитині війни має бути здійснена відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст. 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія встановила наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу доплату до пенсії, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Колегією суддів враховано, що згідно ч. 1 ст. 24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Також враховано, що фактично відповідачем, щодо якого суд приймає рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, є Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі, а не Кабінет Міністрів України.
Відтак, вказані обставини в даному випадку не є самостійною підставою ставити під сумнів рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період 01.01.2006-09.07.2007 року, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі, Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної доплати як дитині війни – задовольнити частково.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі провести перерахунок пенсії позивачу за період 01.01.2006-09.07.2007 року – скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - постанову Тетіївського районного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 22 грудня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: І. В. Саприкіна
В. П. Мельничук
Повний текст постанови виготовлений 22 грудня 2009 року.