Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2018 р. Справа №0540/8174/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1

до відповідача: Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради, місцезнаходження: 85327, Донецька область, м. Мирноград, мкр. Молодіжний, буд. 59

про: визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 неправомірними, зобов'язання Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, згідно з заявою від 11.08.2016 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 неправомірними, зобов'язання Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, згідно з заявою від 11.08.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (ч. 5 статті 161 КАС України).

Приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі. Однак, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України за наявності відповідного клопотання позивача, суд може звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Крім того, суд вважає необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, суд зазначає, при наданні клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору позивачу необхідно подати докази щодо наявності обставин для звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме довідки із органів Державної фіскальної служби, в підтвердження того, що пенсійне забезпечення є єдиним джерелом доходів.

У разі неподання клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 1762 грн.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 704,80 грн., за наступними реквізитами: Отримувач: Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, Р/р 34318206084034, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998 , Код ЄДРПОУ отримувача: 37803368, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на викладене суд зазначає, що позивача необхідно надати суду платіжний документ про сплату судового збору належного зразка та у належному розмірі або надати клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Також, суд зазначає, що позивач просить суд зобов'язати Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, згідно з заявою від 11.08.2016 року.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду письмові пояснення стосовно строків звернення до суду або клопотання (заяву) про поновлення строків звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 неправомірними, зобов'язання Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, згідно з заявою від 11.08.2016 року - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору з докази, що підтверджують обставини викладені у клопотанні або платіжного документу про сплату судового збору належного зразка та у належному розмірі, письмових пояснень стосовно строків звернення до суду або клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олішевська В.В.