ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.2005 (колегія суддів у складі головуючого судді Приходько І.В., суддів Зубченко І.В., Черноти Л.Ф.) у справі № 10/325пд позовні вимоги СПД ОСОБА_1 до ВАТ “Мехпром”, за участю третіх осіб: Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька, Ворошилівської державної податкової інспекції м. Донецька, Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” м. Донецька, про визнання дійсним договору НОМЕР_1 від 22.04.2004 купівлі-продажу будівель і споруд поАДРЕСА_1, укладеного між ВАТ “Мехпром” та підприємцем ОСОБА_1, та визнання права власності на це майно задоволені.

Рішення мотивовано тим, що згідно з положеннями ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Разом з тим, згідно з частиною другою цієї статті якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, в зв'язку з чим суд, враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі -продажу, а позивачем виконані у повному обсязі зобов'язання покупця по спірному договору, посилаючись на приписи ст. 334 Цивільного кодексу України та п. 1.2 договору купівлі-продажу НОМЕР_1 щодо моменту набуття права власності за договором та факт перерахування позивачем на рахунок ВАТ „Мехпром” суми вартості майна 42000 грн. за платіжним дорученням НОМЕР_2 від 26.04.2004, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Мирошниченко С.В., суддів Гуреєва Ю.М., Скакун О.А.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргами Будьонівської МДПІ та ВАТ “Мехпром”, постановою від 25.05.2005 рішення у справі скасувала, в задоволенні позовних вимог відмовила.

Постанова у справі мотивована тим, що позивач не надав суду докази, які підтверджують ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 22.04.2004 та оспорювання або не визнання ним права власності позивача на придбане майно, тобто, підстави для визнання у судовому порядку дійсності договору та права власності відсутні.

СПД  ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного матеріального та процесуального законодавства під час прийняття постанови у справі, зокрема, ст. ст. 220, 330, 388, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 104, 105 ГПК України. Натомість рішення господарського суду Донецької області у справі, на думку скаржника,  відповідає вимогам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим.

          Склад колегії суддів, якою згідно ухвали від 07.05.2007 прийнята до провадження касаційна скарга у справі, змінено розпорядженням в. о. Голови судової палати Вищого господарського суду України від 30.05.2007 № 02-12.2/111.

Представники відповідача і третіх осіб своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2004 між ВАТ “Мехпром” (продавець) та СПД ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомості, яка розташована в АДРЕСА_1 (п. 1.1. договору), право власності на споруди переходить до покупця після оплати договірної вартості -42000 грн. (п. 1.3 договору), про що складається окремий протокол в 3-х примірниках, який посвідчується у нотаріуса (п.1.2 договору), передача об'єктів відчуження відбувається протягом 3-х днів з моменту оформлення протоколу по п. 1.2 (п. 2.2 договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що платіжним дорученням НОМЕР_2 від 26.04.2004 позивач перерахував відповідачеві 42000 грн., натомість останній в порушення приписів статті ст. 657 ЦК України ухилився від здійснення нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо у істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати дійсним.

Отже, за приписами зазначеної норми суд можу визнати договір дійсним за певних умов, зокрема, має бути встановленим факт ухилення іншої сторони від нотаріального посвідчення договору, однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надані і в матеріалах справи відсутні належні докази ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, що унеможливлює прийняття рішення про задоволення позову в цій частині.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до пунктів 1.2, 2.2 договору сторони домовились, що перехід права власності на об'єкти нерухомості відбувається після його оплати і складення окремого протоколу, який посвідчується нотаріусом, а передача майна відбувається після оформлення такого протоколу.

Втім, позивач в межах розгляду справи не доводив факт передачі йому спірного майна, складення і оформлення відповідного протоколу, який би підлягав нотаріальному посвідченню, отже, не довів факт набуття і переходу права власності на це майно.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання у судовому порядку права власності на майно є правомірним.

При цьому, неврахування судом апеляційної інстанції факту перебування майнових активів ВАТ “Мехпром” на момент укладення договору відчуження нерухомого майна у податковій заставі, який свідчить про відсутність у продавця права на вільне розпорядження цим майном, не суперечить і не спростовує висновків цього суду про безпідставність позовних вимог.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2005 у справі господарського суду Донецької області № 10/325пд залишити без змін.

Касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                       К.В.Грейц                                                              

Судді                                                                                                      О.І.Глос

                                                                                                      С.В.Бакуліна