Справа № 22ц–3086

    Головуючий в першій інстанції: Буйкіна М.І.

Доповідач: Костріцкий В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2008 року     м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Кострицький В.В.

суддів: Авалян Н.М., Парінова І.К.

при секретарі: Черних А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області 11 червня 2008 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання зробити запис в трудову книжку про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду позовом, вказавши наступне, що 15 травня 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено безстроковий трудовий договір, який зареєстрований у Рубіжанському міському центрі зайнятості за № 293 від 15 травня 2007 року. За вказаним договором позивач весь цей час працював на автобусі на міжміському маршруті м. Рубіжне - Варварівка. 18 лютого 2008 року ним було подано заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. В зв'язку з чим ОСОБА_3 погодився на розірвання трудового договору за власним бажанням відповідно вимогам ст.38 КЗпП України. Однак відповідач не з'явився до міського центру зайнятості, для внесення запису про звільнення і реєстрації припинення трудового договору. В зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив суд зобов'язати відповідача внести запис в його трудову книжку про звільнення його за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 11 червня 2008 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання зробити запис в трудову книжку про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України відмовлено за їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийнять нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах, ОСОБА_2 працював на посаді водія автобуса, що підтверджується копією трудового договору від 15 травня 2007 року (ах. 4 ). 18 лютого 2008 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з письмовою заявою про звільнення його з роботи за власним бажанням, що підтверджується заявою позивача від 18.02.2008 року ( а.с. 27).

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Згідно до вимог ст. 241-1 КЗпП України строк, обчислюванні тижнями, закінчується

у відповідний день тижня. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 погодився звільнити позивача після спливу двотижневого строку з дня подання заяви, що підтверджується резолюцією на заяві позивача (а.с.27).

Також в судовому засіданні встановлено, що позивач фактично відпрацював останній день 28 лютого 2008 року, а 29 лютого 2008 року, вони разом з ОСОБА_3 були у міському центрі зайнятості, де вирішували питання про розірвання трудового договору, що підтверджується поясненнями сторін.

Відповідно ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального законодавства при розгляді справи -

Відповідно Закону України «Про зайнятість населення» Стаття 19. Встановлює обов'язки і права державної служби зайнятості: надає послуги по працевлаштуванню, укладає за дорученням підприємств, установ і організацій всіх форм власності договори з громадянами при їх працевлаштуванні.

Відповідно матеріалів справи (а.с.3-5) трудовий договір між сторонами був зареєстрованим Рубіжанським міським центром зайнятості, цей факт було підтверджено сторонами в судовому засіданні, сторони пояснили, що працевлаштуванням і укладанням трудового договору займались спеціалісти центру зайнятості. Відповідач у судовому засіданні пояснив суду, що оформленням трудового договору, внесенням запису в трудову книжку і реєстрацією позивача на работу займався представник Рубіжанського міського центру зайнятості, так як в нього відсутня особиста печатка, і він приймав позивача на работу з центру  зайнятості.

Судом першої інстанції не було залучено по справі Рубіжанський міський центр зайнятості, тоді як з огляду на предмет заявлених, вимог він повинен був фігурувати у справі (а.с. 8), так як звільнення з роботи позивача було можливе тільки при прямій участі представників центру зайнятості, і звільнення працівника відповідачем стосувалося обов'язків і прав по працевлаштуванню позивача робітниками центру зайнятості. Позивач знаходився на обліку в Рубіжанському міському центрі зайнятості населення і його звільнення, потребувало зусиль по його подальшому працевлаштуванню. Фактично суд діяв з порушенням встановлених статтею 33-35 ЦПК правил, адже, обов'язком суда є залучення тієї особи, яка має відповідати за позовом або рішення вплине на права чи обов'язки особи. Судом першої інстанції не було враховано позицію Пленуму Верховного Суду України, висловлену ним у п.3З ПОСТАНОВА №9 від 06.11.1992 p., з метою запобігання незаконним звільненням судам слід притягати до участі в справі про поновлення на роботі службових осіб.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було припущено суттєві порушення процесуальних норм, які призвели до неправильного вирішення справи, зокрема було припущено вирішення питання про права та обов'язки осіб які не брали участі у справі осіб, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, відсутня належна мотивація висновків щодо заявлених позовних вимог. Аналізувати інші доводи апеляційної скарги колегія вважає передчасним оскільки їх дослідження повинно відбутися в суді першої інстанції.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було припущено такі порушення процесуальних норм, що є обов'язковими підставами для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307 п. 5 ч. 1, 311 п. 4, ч. 1, 314-316 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області 11 червня 2008 року задовольнити частково.

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області 11 червня 2008 року скасувати повернувши справу на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала Набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.