ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2009 р. № 02-16/5861
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
За участю представників сторін:
позивачаГончарука О.М. дов. б/н від 01.12.2009 р.
відповідачаУляніцького Р.О. дов. б/н від 17.03.2009 р.
3-тіх осібне з’явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуІноземного підприємства "Агро-Вільд Україна"
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.10.2009 р.
у справі№02-16/5861 господарського суду Черкаської області
за позовом Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна"
до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Леміщиха"
3-ті особи1. ОСОБА_6
2. ОСОБА_7
3. ОСОБА_8
4. Приватне сільськогосподарське підприємство "Аскольд-Агро"
провизнання договору дійсним
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 23 до 29 грудня 2009 року.
Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства (надалі СВАТ) "Леміщиха" та просило відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України визнати дійсним укладений сторонами договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, який складається з об'єктів рухомого та нерухомого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач розрахувався за вказане майно, а відповідач передав частину майна за актом приймання-передачі, тобто сторони виконують умови цього договору. Однак, через відсутність коштів у СВАТ "Леміщиха" не мало можливості виготовити технічну документацію на об’єкти нерухомості, в результаті чого договір не був нотаріально посвідчений.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.06.2009 року (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року (судді: Корсакова Г.В., Мельник С.М., Рудченко С.Г.), в позові відмовлено з тих підстав, що спірний договір купівлі-продажу потребує не лише нотаріального посвідчення, але й державної реєстрації, тобто такий договір є укладеним з моменту державної реєстрації, тому підстави для визнання спірного договору дійсним, як-то передбачено ст. 220 Цивільного кодексу України, відсутні.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 13, 182, 210, 220, 638, 655, 657 Цивільного кодексу України, ст.43 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач СВАТ "Леміщиха" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2007 року між Іноземним підприємством "Агро-Вільд Україна" (покупець) та СВАТ "Леміщиха" (продавець) укладений договір купівлі-продажу №27/01, за умовами якого покупець купить цілісний майновий комплекс за адресою: Черкаська обл., Жашківський р-н., с. Леміщиха, вул. Радгоспна, 1, що складається з об'єктів рухомого та нерухомого майна за наведеним переліком, а продавець зобов'язується передати покупцю цілісний майновий комплекс без існування жодних обмежень та обтяжень, та наявності прав третіх осіб на цей майновий комплекс. Ціна майнового комплексу становить 300 000 грн. Пунктом 5 договору продавець зобов'язується укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та передати покупцю майно за актом приймання-передачі в день нотаріального посвідчення договору.
На виконання умов договору, покупець –позивач перерахував продавцеві –відповідачу обумовлені договором кошти, а відповідач передав за актом приймання передачі від 07.09.2007 року, відповідно до умов договору вказаний майновий комплекс.
Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу №27/01 від 27.07.2007 не відбулось через відсутність у продавця коштів на виготовлення технічної документації, що спонукало Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" звернутись до господарського суду з даним позовом.
За правилами ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Разом з тим, слід враховувати, що норма частини другої статті 220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 цього Кодексу пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Вирішуючи даний спір про визнання договору купівлі-продажу чинним, господарські суди попередніх інстанцій з'ясували, що предметом продажу за спірним договором є цілісний майновий комплекс, отже цей правочин підлягає як обов'язковому нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Така правова позиція судів попередніх інстанцій відповідає і роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року у справі №02-16/5861 залишити без змін.
Головуючий суддя Кравчук Г. А.
Суддя Мачульський Г.М.
Суддя Шаргало В. І.