АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 вересня 2018 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

судді - доповідача Станковської Г.А.

суддів Марчука В.Т.

Марчака В.Я.

при секретарі Лазарович О.В.

за участю сторін судового провадження:

прокурор Шевчук С.І.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник Колесник В.О.

потерпіла ОСОБА_4

представник потерпілої - захисник ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12016260040000820 від 28 березня 2016 року відносно:

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И Л А:

На вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2018 року захисник Колесник В.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі;

- ч.5 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 7-и років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за винятком житла.

ЄУНСС №727/9507/17 Головуючий у І інстанції: Смотрицький В.Г.

Судді: Слободян Г.М., Чебан В.М.

Категорія: ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України

Провадження №11-кп/794/375/18 Доповідач: Станковська Г.А.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 7-и років 6-и місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за винятком житла.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань з вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.10.2017р. призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за винятком житла.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено обраний - тримання під вартою. Строк відбування покарання обраховано з 03 серпня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 708139 (сімсот вісім тисяч сто тридцять дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_6 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 4851 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одна) гривня 55 (п'ятдесят п'ять) копійок.

Вирішено питання речових доказів.

Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі, вважає вирок районного суду незаконним та необґрунтованим в частині визнання ОСОБА_2 винним за ч.5 ст. 185 КК України, у зв'язку із недоведеністю суми викраденого ним у потерпілої ОСОБА_4 майна, за кваліфікуючою ознакою в особливо великих розмірах. Судом І-ї інстанції допущено неповноту судового розгляду, висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.

Вказує на те, що ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав викрадення ланцюжка, однак не визнав та й заперечував його вагу в 100 грамів, заявленої потерпілою ОСОБА_4, та відповідно і його вартості. Зазначає, що дійсна вага та вартість зазначених золотих виробів у справі жодним чином не встановлені та не визначені, окрім як документами наданими стороною захисту, та які були прилучені до справи.

Крім того, звертає увагу, що ціна ланцюжка у вигляді коси та кільце з діамантами має надзвичайно важливе значення для вірної кваліфікації дій ОСОБА_2, оскільки прямо впливає на кваліфікацію за ч.4 ст. 185 чи ч.5 ст. 185 КК України, різниця між санкціями яких є дуже великою.

Впевнений, що суд І-ї інстанції прийняв обвинувальний ухил розгляду справи, підтримав позицію сторони обвинувачення спрямовану на не встановлення реальної вартості викраденого майна, ігнорував невиконання стороною обвинувачення своїх обов'язків, а надані стороною захисту докази не взяв до уваги на підставі вже власних припущень.

Просить здійснити об'єктивну, незалежну та неупереджену оцінку доказів в даній кримінальній справі, залучити експерта та призначити проведення судово-товарознавчої експертизи, скасувати вирок суду І-ї інстанції в частині визнання ОСОБА_2 винним за ч.5 ст. 185 КК України та ухвалити новий вирок, яким визнати його підзахисного винним за ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання необхідне та достатнє для його виправлення, з врахуванням його особи та обставин пом'якшуючих покарання.

Від інших учасників кримінального провадження апеляційних скарг не надходило.

Судом І інстанції встановлено, що 26 березня 2016 року в період часу з 16.00 год. по 19.00 год., обвинувачений ОСОБА_2, попередньо заволодівши ключами від квартири АДРЕСА_1, не маючи дозволу від власниці квартири ОСОБА_6 заходити до квартири, незаконно проникнув до неї. Перебуваючи в приміщенні цієї квартири обвинувачуваний таємно викрав належні ОСОБА_6 речі, а саме: плазмовий телевізор марки «Samsung» вартістю 6000 грн.; ноутбук марки «Acer», S/N: LXE DU ОСО 1294901F392505, вартістю 3000 грн.; золоті сережки з переплетом, вагою 1,5 грама, вартістю 2000 грн.; золоте жіноче кільце із переплетом, вагою 2,5 грама, вартістю 2500 грн.; дитячий золотий хрестик, вагою 1 грам, вартістю 1200 грн.; золотий пошкоджений ланцюжок, вагою 1,5 грама, вартістю 1700 грн.; золотий ланцюжок, кований з двійним переплетом, вагою 2,5 грама, вартістю 3000 грн.; золоте жіноче кільце із прозорими камінцями, вагою 1,5 грама, вартістю 1000 грн., а всього майна на загальну суму 20400 грн.

Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 20400 грн..

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 червня 2017 року в період часу з 13.30 год. по 14.30 год. обвинувачений ОСОБА_2, через незачинене вікно проникнув до квартири АДРЕСА_2. Перебуваючи в цій квартирі обвинувачуваний повторно, таємно викрав наступне майно: грошові кошти в сумі 3750 євро (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить суму 109275 грн.), 4200 доларів США (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить суму 109284 грн.); мобільний телефон марки «Microsoft», ІМЕІ: НОМЕР_1, чорного кольору, вартістю 150 євро (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить суму 4371 грн.); ноутбук марки «Lenovo В 560», чорного кольору, S/N: WB00620363, відповідно до висновку експерта №626-А від 30.08.2017 року ринкова вартість якого становить 3733,33 грн.; ноутбук марки «Samsung», чорного кольору, вартістю 7500 грн.; ноутбук марки «Lenovo 10S», вартістю 4000 грн.; золотий набір, який складається із сережок, кольє, браслета та кільця, вартістю 2500 євро (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить суму 72850 грн.); ланцюжок золотий, довжиною 30 см, плетіння у вигляді коси, вагою 100 грам, італійське золото, вартістю 100000 грн.; два кільця (обручальні) чоловіче та жіноче, розмірами 17 та 21, виготовлені із білого та жовтого золота, вартість жіночого кільця становить 4000 грн., а чоловічого кільця становить 6000 грн.; ланцюжок, виготовлений із білого золота, довжиною 20 см, вагою 10 грам, та кулон до нього у вигляді круга, діаметром приблизно 0,3 см, із каменем «діамант», вагою 3 грами, вартістю 150 доларів США (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить 3903 грн.); кільце із білого золота із каменем «діамант», розмір 16, вартістю 500 доларів США (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить суму 13010 грн.); хрестик, виготовлений із італійського золота, розмірами приблизно 3 на 2 см, вагою 4 грами, вартістю 5000 грн.; хрестик, виготовлений із італійського золота у вигляді плетіння, довжиною до 7 см, вагою 15 грам, вартістю 15000 гривень; кільце виготовлене із італійського золота, у вигляді круга, на якому розміщені камені один темного кольору (по середині) та по кругу камені білого кольору «діаманти», вагою 7 грам, вартістю 200000 грн.; кільце, виготовлене із золота, обручальне, шириною приблизно 1,5 см, розміром 17, вагою 7 грам, вартістю 7000 грн.; кільце, виготовлене із золота, оздоблене каменем червоного кольору (рубіном), який у вигляді ромба, розмір кільця 18, вагою 4 грами, вартістю 5000 грн.; кільце, виготовлене із золота, оздоблене каменем синього кольору, овальної форми, розмір кільця 18, вагою 5 грам, вартістю 7000 грн.; хрестик із розп'яттям Ісуса Христа, виготовлене із золота, вагою 3 грами, вартістю 4000 грн.; кільце із золота італійського із каменем округлої форми, білого кольору, розміром 17, вагою 5 грам, вартістю 5000 грн.; одна сережка, виготовлена із золота, із англійською защіпкою, вагою 1,5 грама, із уламком каменю білого кольору «діамантом», вартістю 2000 грн.; кільце виготовлене із золота, на якому наявний камінь «діамант», розмір кільця 17, вагою 3 грами, вартістю 3000 грн., сережки із золота, у вигляді цвяшків, із каменем білого кольору «цирконій», вагою 2 грами, вартістю 2000 грн.; золоті сережки із перлинами, вагою 1,5 грама, вартістю 2000 грн.; кольє із перлин білого кольору, вартістю 3000 грн.; набір виготовлений із білого золота, складається із сережок та ланцюжка з кулоном, на яких наявні камені «діаманти», вартістю 40000 грн.; кулон із зображенням жінки, вартістю 200 грн.; срібний ланцюжок, вагою 1,2 грами, із хрестиком, розмірами 2 на 1 см, із зображенням розп'яття Ісуса Христа, вагою 0,5 грами, вартістю 200 грн.; золоті коронки в кількості 4 штуки, вагою приблизно 1 грам, вартістю 1000 грн.; кулон у вигляді «Діви Марії», вагою 2,5 грами, вартістю 2500 грн.; кулон у формі ромба із зображенням «Діви Марії», вагою 1,5 грами, вартістю 1500 грн.; два ланцюжка (пояси), виготовлені із металу жовтого кольору, вартістю 500 грн.; духи (туалетна вода) «Роберто Кавалі», вартістю 40 євро (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить суму 1165,60 грн.); туш марки «Ланком» вартістю 700 грн.; тіні (рум'яна) марки «Літуаль» вартістю 170 грн.; рум'яна «Мейкап» вартістю 250 грн.; тональний крем марки «Ланком» вартістю 400 грн.; тіні фірми «Крістіан Діор» вартістю 700 грн.; кістка для рум'янів фірми «Аркістра» вартістю 500 грн.; дві помади фірми «Кіко», червоного кольору, вартістю 360 грн.; розсипчаста пудра марки «Шанель» вартістю 50 доларів США (що відповідно до курсу НБ України станом на 20.06.2017 року становить суму 1301 грн.); тіні фірми «Мерікей» вартістю 100 грн.; сумка жіноча вартістю 1300 грн.; дорожню сумку вартістю 1400 грн., а всього майна на загальну суму 752172,93 грн.

Після чого ОСОБА_2 з місця злочину пішов, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4В майнової шкоди на загальну суму 752172,93 грн..

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні І-ї інстанції, свою вину у вчиненні злочинів визнав частково і пояснив суду, що дійсно ним було викрадено майно потерпілих за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Однак, що стосується майна потерпілої ОСОБА_4, то ним не було викрадено золотих виробів в такій кількості, як зазначено в обвинувальному акті. Зокрема він не викрадав золотого ланцюжка вагою 100 грам, каблучки з каменем та навколо діамантами, хрестика та чотирьох золотих коронок.

Цивільний позов ОСОБА_6 на суму 20400 грн. визнав повністю, цивільний позов ОСОБА_4 визнав частково за винятком вартості майна, яке не викрадав.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, думку захисника Колесника В.О. та обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали свої апеляційні вимоги та наполягали на їх задоволенні, міркування прокурора, потерпілої ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, які просили вирок районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та з'ясувавши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, оскільки в апеляційній скарзі, сторона захисту не оскаржує правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України, і в ній не містить жодних посилань про необґрунтованість вироку в цій частині, то колегія суддів, керуючись вказаними нормами кримінального процесуального закону, не наводить доводів на підтвердження тих фактів, які не оспорено в апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх, оцінити за своїм внутрішнім переконанням та дати остаточну оцінку, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку.

Оцінка доказів згідно зазначеної статті є компетенцією суду, який постановив вирок.

На думку колегії суддів, висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України за обставин, вказаних у вироку, зроблено на доказах здобутих в порядку, передбаченому нормами КПК України, досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених колегією суддів районного суду.

За встановлених у справі фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні майна (крадіжки), поєднаному з проникненням у житло, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, доведена зібраними по справі доказами та яким дана правильна юридична оцінка.

Отже, не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що його вина повністю спростовується наданими суду матеріалами кримінального провадження і доказам, які були здобуті в суді І інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримала свої покази дані в суді І-ї інстанції та пояснила, що з матір'ю ОСОБА_2 вона раніше працювала, що підсудний з мамою неодноразово бували в неї вдома, іноді ОСОБА_2 навіть ночував в неї. 20.06.2017 року вранці вона пішла на роботу, а її мати ОСОБА_9 та донька залишились вдома. В обідню пору мати та донька пішли на ринок, а коли повернулись через 45 хвилин, то двері в квартиру були відчинені, а речі в квартирі були розкидані. Мати одразу передзвонила їй. З квартири викрали сумку, гроші і коштовності та інші речи, які зазначені в обвинувальному акті. З викрадених речей, повернули ноутбук, частину коштовностей та частину косметики. Було викрадено набагато більше золотих виробів, ніж вона зазначила. На фотографії з ноутбука дівчина обвинуваченого ОСОБА_10 була в її золотих виробах. Вартість золота та вагу вона визначала разом з матір'ю приблизно, на викрадених коштовностях була проба золота. Заявлений цивільний позов на суму 708139,60 грн. підтримала повністю та просила стягнуту вказану суму з обвинуваченого на її користь не змінювати.

Також вина ОСОБА_2 об'єктивно доведена та повністю підтверджується показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні І-ї інстанції вказала, що 20.06.2017 року ОСОБА_2 сказав, що йому необхідно поїхати в м. Івано-Франківськ і вони поїхали разом. Навіщо вони їздили до м. Івано-Франківськ їй невідомо. Після вони повернулись до м. Чернівці, а потім поїхали до м. Херсон. В м. Херсон ОСОБА_2 подарував їй золотий ланцюжок без бирки, а згодом і золоте кільце та косметику. Про крадіжку, яку вчинив ОСОБА_2 20.06.2017 року, вона дізналась від працівників поліції, які приїхали за обвинуваченим в м. Херсон та затримали його. В м. Херсон вони прожили приблизно півтора місяця.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні, передбаченому ч.5 ст. 185 КК України підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом першої та апеляційної інстанції, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.06.2017 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що 20.06.2017 року в період часу з 13.30 год. по 14.30 год. невідома особа, через відчинене вікно, проникла до квартири АДРЕСА_3, звідки викрала майно, а саме: мобільний телефон з сім-картою «МТС», ноутбук, грошові кошти в сумі 3750 євро та 4200 доларів США, а також вироби з жовтого та білого металу (т.1 а.п.121-122);

- протоколом огляду місця події від 20.06.2017 року та фототаблицею до нього, згідно з якими об'єктом огляду являлась квартира АДРЕСА_2, яка знаходиться на 1-ому поверсі п'ятиповерхового будинку. Вхід до вказаної квартири здійснюється через металеві двері, які зачиняються на два врізних замка (верхній та нижній). На момент огляду вхідні двері відчинені, слідів пошкодження не виявлено. В кімнаті №1 на дивані розкидані речі, дверцята шафи відчинені, дверцята шухляд привідчинені. З вказаної кімнати здійснюється прохід на балкон, який засклений, і на момент огляду відчинені металопластикові вікна. В кімнаті №2 на момент огляду двері шафи-купе відчинені, на ліжку розкидані картонні коробки та інші речі (т.1 а.п.124-142);

- висновком експерта №1209-К від 24.07.2017 року, відповідно до якого чотири сліди пальців рук, які виявлені та вилучені при огляді місця події від 20.06.2017 року по факту крадіжки з квартири АДРЕСА_2, для ідентифікації придатні, вказані сліди залишені не ОСОБА_4, не ОСОБА_9, не ОСОБА_11, а іншою (іншими) особою (особами) (т.1 а.п.150-163);

- довідкою Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №719, згідно з якою при перевірці придатних слідів рук, які були виявлені та вилучені 20.06.2017 року при огляді місця події за фактом крадіжки з квартири АДРЕСА_3, було встановлено співпадання по базі даних дактилокарт АДІС: слід пальця руки (із зовнішньої поверхні рожевої дерев'яної шкатулки, що знаходилась в кімнаті №2) залишений великим пальцем лівої руки в дактилокарті на ім'я ОСОБА_2, слід пальця руки (із зовнішньої поверхні рожевої дерев'яної шкатулки, що знаходилась в кімнаті №2) залишений безіменним пальцем правої руки в дактилокарті на ім'я ОСОБА_2, слід пальця руки (із зовнішньої поверхні помаранчевої шкатулки, що знаходилась в кімнаті №2) залишений великим пальцем лівої руки в дактилокарті на ім'я ОСОБА_2 (т.1 а.п.164);

- висновком експерта №1371-К від 17.08.2017 року, згідно з яким слід пальця руки (із зовнішньої поверхні рожевої дерев'яної шкатулки, що знаходилась в кімнаті №2) залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_2, слід пальця руки (із зовнішньої поверхні рожевої дерев'яної шкатулки, що знаходилась в кімнаті №2) залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_2, слід пальця руки (із зовнішньої поверхні помаранчевої шкатулки, що знаходилась в кімнаті №2) залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_2 (т.1 а.п.171-177);

- протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 15.08.2017 року, повідомленням від 05.09.2017 року, згідно з якими отримано інформацію від ПрАТ «МТС України», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл», здійснено аналіз вказаної інформації та визначено абонентський номер, який працював в період вчинення злочину та перебував в межах дії базових станцій (т.1 а.п.198-203, 205-207);

- фотографіями, на яких зображено золоті прикраси, які були викрадені (т.1 а.п.216-217, 221зв.-223);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2017 року, згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнала особу під №1 за рисами обличчя та за кольором волосся, як хлопця, який сидів 20.06.2017 року на лавці біля будинку (т.1 а.п.230-231);

- довідкою Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, відповідно до якої на фотознімку під №1 зображено ОСОБА_2 (т.1 а.п.232);

- протоколом добровільної видачі від 03.08.2017 року, згідно з яким ОСОБА_2 добровільно видав ноутбук чорного кольору, взуття, різні футляри (коробки), в яких були ювелірні вироби, духи жіночі, ланцюжки, браслет жіночий, помади, утримувачі для карток, сім-картку, мобільний телефон, які були викрадені з квартири АДРЕСА_2 (т.1 а.п.238);

- протоколом огляду предметів від 07.08.2017 року та фототаблицею до нього, згідно з якими оглянуті предмети, які добровільно видані ОСОБА_2 (т.2 а.п.1-12);

- протоколами пред'явлення речей для впізнання від 02.09.2017 року, відповідно до яких, потерпіла ОСОБА_4 впізнала ланцюжок з кулоном, ланцюжок з хрестиком, сережки з білого золота у формі хвилястих ліній з діамантом, ланцюжок з кулоном з білого золота, намисто із каменів чорного кольору із вставками бісеру, кулон, запонки, застібку для галстука жовтого кольору із зображенням голови коня, сережки з металу сірого кольору, ланцюжок срібний, які були викрадені 20.06.2017 року (т.2 а.п.60-69);

- наданою представником потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 після відкриття сторонам в судовому засіданні фотокартки, на якій зображена мати потерпілої ОСОБА_4 і у неї на шиї одягнутий масивний хрестик з каменем.

Відповідно до положень ст.95 ч.4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України.

Здійснюючи дослідження та аналіз доказів в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав їх достовірними та поклав їх в основу вироку, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів наявних у матеріалах кримінального провадження.

В апеляційного суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених потерпілою ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_10, як у процесі досудового і в ході судового провадження та при перегляді провадження в суді апеляційної інстанції, оскільки їх свідчення відповідають і не суперечать обставинам кримінального провадження.

Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального вироку районним судом, дозволяє колегії суддів дійти висновків про їх правильність та про винність обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого злочинного діяння. Наведені вище докази, колегія суддів вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми для прийнятого рішення.

Що стосується невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 та заперечення захисником Колесником В.О. в апеляційній скарзі щодо викрадення його підзахисним золотого ланцюжка вагою у 100 грам, каблучки з каменем та навколо діамантами, хрестика та чотирьох золотих коронок та вартості всіх цих виробів то, як вбачається з вироку, суд надав вичерпні доводи з цього приводу, які на думку колегії є достовірними та нічим не спростовано захистом та підсудним в суді апеляційної інстанції.

Отже, з оглянутих фотознімків (т.1 а.с.221-223) районним судом та перевірених апеляційною інстанцією встановлено, що дівчина обвинуваченого - свідок ОСОБА_10 була в золотих виробах потерпілої ОСОБА_4, в тому числі і в золотому ланцюжку, викрадення якого заперечує обвинувачуваний.

Щодо наданих в судовому засіданні захисником обвинувачуваного документів з ломбарду про те, що свідок ОСОБА_10, 25.07.2017 р. здала золотий ланцюжок вагою 17,4 грама, а не 100 грам, та отримала за нього 12790 грн., не доводять того, що в неї не було більше інших ланцюжків.

Навіть якщо свідок ОСОБА_10 і здала зазначений вище ланцюжок, то це не спростовує того, що в неї не було ще одного, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в яких наявні фотознімки, які оглянуті в судовому засіданні (т.1 а.с.221-223), то видно, що у свідка було два ланцюжка - один масивний і короткий, а другий довше і набагато тонше. Крім того на вказаних фотознімках добре видно каблучку з чималим каменем, викрадення якої також заперечує обвинувачений, та яку потерпіла визнала своєю власністю. Крім того, в апеляційній інстанції підсудний не зміг назвати точну суму викрадених грошей, як і кількість викрадених виробів, зокрема тих, які були, за свідченнями потерпілої, з діамантами.

Отже, колегія суддів, такі твердження обвинуваченого та його захисника розцінює критично, та вважає, що вищенаведене свідчить про те, що обвинувачуваний ОСОБА_2 не визнає свою вину в крадіжці золотого ланцюжка вагою у 100 грам, каблучки з каменем та навколо діамантами, хрестика і чотирьох золотих коронок та вартості всіх цих виробів, лише з метою зменшення відповідальності за ч. 5 ст. 185 КК України.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши всі дані в ході апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України за ознаками таємне викрадення майна (крадіжки), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в особливо великих розмірах.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На думку колегії суддів, суд І-ї інстанції давши оцінку всім обставинам кримінального провадження при призначенні покарання, враховуючи суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його вік і сімейний стан, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, проаналізувавши докази кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ст. 185 ч.5 КК України в умовах ізоляції його від суспільства в місцях позбавлення волі.

Зазначений вид та міра призначеного покарання на думку колегії суддів є справедливою, та цілком достатньою для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає будь-яких істотних порушень вимог КПК, які б могли потягнути за собою зміну чи скасування вироку районного суду, як про те апелює захисник обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Колесника В.О. - залишити без задоволення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2018 року щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим в тому ж порядку і строк з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя-доповідач: Г.А. Станковська

Судді: В.Т. Марчук

В.Я. Марчак