УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

241/1199/16-ц

6/241/43/2018

10.09.2018 року

Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді: Демочко Д.О.

при секретарі Хоружому Є.В.

розглянувши подання державного виконавця Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Мануйлової Т.О. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Мануйлова Т.О. звернулась до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), місце реєстрації: невідоме, посилаючись на наступне.

На виконанні у Мангушському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться виконавче провадження № 42504999 з виконання виконавчого документу № 2/241/208/2016 від 16.08.2016 року, виданого Першотравневим районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь органу опіки та піклуванні виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області на утримання дитини ОСОБА_4 щомісячно аліменти у розмірі 1000 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.06.2016 року і до повноліття дитини.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1),.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно відповідей Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України, наданих на запити державного виконавця, інформації щодо доходів боржника не виявлено.

Згідно виконавчого листа від 16.08.2016 року, місце реєстрації ОСОБА_2 є АДРЕСА_1.

12.03.2018 складено акт державного виконавця, згідно якого ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 не проживає.

Місце проживання боржника на даний час не встановлено.

Станом на 01.03.2018 боржником не вчинено дій направлених на виконання рішення суду, що свідчить про умисне його не виконання.

Представник Мангушського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Інші учасники процесу в судове засідання також не з'явилися, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.08.2016 року Першотравневим районним судом Донецької області виданий виконавчий лист згідно рішення суду у справі № 2/241/208/2016 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь органу опіки та піклуванні виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області на утримання дитини ОСОБА_4 щомісячно аліменти у розмірі 1000 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.06.2016 року і до повноліття дитини.

Згідно зазначеного виконавчого листа, місце реєстрації ОСОБА_2 є АДРЕСА_1.

22.03.2018 складено акт державного виконавця, згідно якого ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 не проживає.

Відповідно до ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцем знаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

За змістом ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 встановлено, що перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо: а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримання інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.

Отже, перш ніж звертатися до суду, державний виконавець повинен самостійно вжити заходів щодо встановлення місця проживання боржника.

Оскільки до суду не надано достатніх і достовірних доказів, підтверджуючих факт ухилення боржника від виконання рішення суду, відомостей про привід боржника, відсутні докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника; відомостей щодо відкриття виконавчого провадження та про те, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження, а тому відсутні правові підстави для задоволення подання державного виконавця.

З урахуванням викладеного вбачається, що державний виконавець, звертаючись до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, не вжив всіх заходів, необхідних для задоволення зазначеного подання, а тому клопотання не є обґрунтованим, оскільки не доведене належними доказами.

Приймаючи до уваги вищеназвані обставини, суд вважає, що в задоволенні подання державного виконавця Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Мануйлової Т.О. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2 - слід відмовити, що не позбавляє державного виконавця після отримання відповідних відповідей знову звернутися до суду з поданням про оголошення розшук.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд зазначає, що розшук боржник є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п.33 рішення ЄСПЛ у справі "Фельдман проти України", за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 81, 438 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Мануйлової Т.О. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Д.О. Демочко