Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #73640609
Єдиний державний реєстр судових рішень

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

05 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 676/3183/15-к

Провадження № 51-7129ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4  адвоката  ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 травня 2018 року,

встановив:

За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01березня 2017року ОСОБА_4 засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла; за ч. 1 ст. 311 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст.313 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч.5ст.72КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зараховано ОСОБА_4 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 5 березня 2015 року по 30березня 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вказаним вироком також засуджено  ОСОБА_6 .

Вирішено питання щодо процесуальних витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 2 травня 2018 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6  ОСОБА_7 задоволено. Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 скасовано та провадження у справі закрито на підставі п.3 ч. 1ст. 284 КПК. 

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_8 задоволено частково. Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 у частині засудження за ч. 2 ст. 307 КК скасовано та провадження у справі закритона підставі п.3ч. 1ст. 284 КПК. Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за: ч. 1 ст. 311 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 313 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч.5ст.72КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зараховано ОСОБА_4 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 1 березня 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 2травня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в частині вирішення процесуальних витрат скасовано. 

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , посилаючись на неповноту судового розгляду, надану неправильну оцінку наявним в матеріалах кримінального провадження доказам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК, а кримінальне провадження щодо нього закрити. Зарахувати у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 02 травня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. 

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно дост. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі захисник, вказуючи про те, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки та переконливих відповідей на всі доводи його апеляційної скарги, не конкретизував, які саме доводи його апеляційної скарги не повно розглянув апеляційний суд і не надав на них переконливих відповідей, а також яких саме порушень допустився цей суд при розгляді його апеляційної скарги та як ці порушення вплинули на законність й обґрунтованість постановленого ним судового рішення, з огляду на положення статей 412, 419цьогоКодексу.

Крім того, у касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_4 з підстав неправильного застосування апеляційним судом положень ч. 5 ст. 72 КК при зарахуванні останньому строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання, однак не обґрунтував належним чином своїх доводів.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, питання про зарахування засудженому строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання було вирішене судом першої інстанції при постановленні вироку, натомість в апеляційному порядку не розглядалось, оскільки вирок місцевого суду в частині застосування місцевим судом положень ст. 72 ККв апеляційному порядку не оскаржувався.

З огляду на це, посилання захисника у касаційній скарзі щодо неправильного застосування апеляційним судом положень ст. 72 КК, як на підставу для скасування ухвали апеляційного суду видаються незрозумілими.

Також повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено ст. 436 КПК. Відповідно до її змісту суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 та зарахувати в строк відбування покарання строк тримання під вартою із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що є суперечливим, оскільки положення ст.72 КК застосовуються лише у разі доведеності вини особи. 

Суд касаційної інстанції відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній належного обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу захисника  ОСОБА_5 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація