Справа № 755/341/14-п

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вернидубова Я.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Дніпровського ВДАІ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

29 грудня 2013 року о 13 год. 43 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Пежо», д/н НОМЕР_1, по вулиці Богатирській,32 в місті Києві, не виконав законну вимогу працівника міліції про зупинку, чим порушив вимоги п.п.2.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідка ОСОБА_2, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до наступного.

Санкція статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, у виді накладення штрафу від дев'яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Як встановлено п. 1.3. Правил дорожнього руху України, що кореспондується з п. 1.9 Правил дорожнього руху України, на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Положеннями п.п. 2.5, 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, визначено, що водій на вимогу працівника міліції повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також водій на вимогу працівника міліції повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами внесеними Законом України від 24.09.2008 року), доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , про що робиться відмітка у протоколі.

Процедура оформлення працівниками Державної автомобільної інспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тимчасового затримання транспортного засобу, здійснення тимчасового вилучення посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний визначена Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року №77.

Так, згідно п. 4.1 вказаної Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Як встановлено п. 2.8. Інструкції, справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення ).

Якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоінспекції МВС (додаток 1).

Протокол про адміністративне правопорушення серія АА2 №907346 від 03 січня 2014 року складено правомочною на те посадовою особою і у відповідності до вимог Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року №77 та положень ч.1 ст. 256 КУпАП, містять обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини щодо скоєння адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія АА2 №907346 від 03 січня 2014 року; рапорт старшого інспектора ДПС 4 взводу роти СП полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 та його поясненнями в судовому засіданні, рапорт начальника відділу ДАІ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві підполковника міліції ОСОБА_3, відомостями фотофіксації скоєного адміністративного правопорушення згідно витягу з Центральної бази даних департаменту ДАІ МВС України, письмовому сповіщенні особі, яка притягується до адміністративної відповідальності про дату, час та місце складання адміністративного протоколу. Доказів, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не надано.

Відповідно до положень ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 в межах санкції ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, майновий стан, вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

Також суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для накладення іншого, виду адміністративного стягнення, такого як накладення штрафу, як альтернативного виду адміністративного стягнення встановленого санкцією статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При вирішенні питання про накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 40-1, 122-2, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена або на постанову може бути внесено протест прокурора до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя