ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2018 р. Справа № 917/747/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

за участю секретаря судового засідання Кладько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Добробут" (вх. № 702 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 (постановлену суддею Гетя Н.Г. у приміщенні господарського суду Полтавської області, повний текст ухвали складено 26.03.2018) за скаргою ТОВ Агрофірми "Добробут" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у справі №917/747/16

за позовом ТОВ Агрофірми "Добробут", смт. Козельщина, Полтавська область

до ТОВ "Гадячсир", м. Гадяч, Полтавська область,

про стягнення 3303001,10грн.,

ВСТАНОВИЛА:

06.03.2018 ТОВ Агрофірма "Добробут" звернулось до господарського суду Полтавської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Пецяк Л.В. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 у справі №917/747/16 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ Агрофірми "Добробут" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Суд першої інстанції дійшов висновку, що скаржник не надав суду належних доказів порушення його прав та законних інтересів, тому відмовив у задоволенні скарги.

ТОВ Агрофірма "Добробут" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 у справі №917/747/16 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ Агрофірми "Добробут" на бездіяльність державного виконавця Пецяк Л.В. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. щодо несвоєчасного та неповного проведення виконавчих заходів у виконавчому провадженні №54490921 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі №917/747/16; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. вжити всі належні та допустимі виконавчі дії при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі №917/747/16, визначені Законом України "Про виконавче провадження". Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №54490921.

В обгрунтування апеляційної скарги ТОВ Агрофірма "Добробут" зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував положення ст. 74 ГПК України та не зобов'язав орган державної виконавчої служби надати суду всі матеріали виконавчого провадження №54490921 на підтвердження вчинення ним всіх заходів примусового виконання рішення суду.

Заявник також посилається на те, що неправомірна бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. у виконавчому провадженні №54490921 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі №917/747/16 полягає в тому, що державним виконавцем: не вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо виявлення та розшуку майна боржника у передбачені Законом строки та порядку; не викликано керівника ТОВ «Гадячсир» для надання пояснень за фактом невиконання рішення суду, а також не застосовано до посадових осіб боржника відповідальність за невиконання рішення суду, передбачену ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»; не надано відповіді на запит ТОВ Агрофірми "Добробут" щодо письмового повідомлення про вжиті заходи з примусового виконання рішення та наказу суду у виконавчому провадженні №54490921 (вих. №02-60-02/18 від 27.02.2018), чим ТОВ Агрофірмі "Добробут" завдано порушень його прав як стягувача у виконавчому провадженні №54490921.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.) від 23.04.2018 зупинено розгляд матеріалів апеляційної скарги ТОВ Агрофірми "Добробут" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 у справі №917/747/16 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду справи № 915/955/15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 поновлено розгляд матеріалів апеляційної скарги ТОВ Агрофірми "Добробут" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 у справі №917/747/16, апеляційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

27.06.2018 заявником на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 у межах визначеного судом строку надані докази сплати судового збору, а саме: платіжне доручення від 26.06.2018 №С8-14475 на суму 1276грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Агрофірми "Добробут" на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.03.2018 у справі №917/747/16, встановлено учасникам справи триденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій скаржнику та іншим учасникам.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо повторного автоматичного розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018 у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 призначено справу №917/747/16 до розгляду та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ Агрофірми "Добробут" відбудеться 13.08.2018.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо повторного автоматичного розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Шевель О.В.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 13.08.2018 оголошено перерву до 03.09.2018, про що відповідною ухвалою повідомлено учасників справи. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №54490921 у повному обсязі (оригінали надати для огляду суду в судовому засіданні).

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо повторного автоматичного розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2018 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

У судовому засіданні представник ТОВ Агрофірми "Добробут" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ "Гадячсир" проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 - без змін.

Представник державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився, оригінали матеріалів виконавчого провадження №54490921 суду не надав.

Разом з цим, 03.09.2018 від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 супровідним листом надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП 54490921, яке виконується в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП 51134720, про стягнення з ТОВ "Гадячсир" на користь юридичних осіб та держави (вх. №6788).

Колегія суддів, розглянувши надані органом державної виконавчої служби вказані копії матеріалів, зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, надані відділом примусового виконання рішень копії документів не можуть вважатися судом доказами, оскільки не відповідають вищенаведеним нормам, оскільки не містять відмітки про відповідність їх оригіналам, а також дати їх засвідчення. Окрім того, особою, яка подала вказані копії документів, не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів.

Крім того, як вже було зазначено ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 зобов'язано орган державної виконавчої служби протягом двох днів з моменту її отримання надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №54490921 у повному обсязі (оригінали надати для огляду суду в судовому засіданні).

Копія вказаної ухвали, окрім направлення її засобами поштового зв'язку, була направлена відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області факсом та електронною поштою 15.08.2018.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 відділом примусового виконання рішень отримано 20.08.2018. Таким чином протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали зобов'язана судом особа мала виконати вимоги ухвали. Проте, супровідний лист, до якого додано відповідні копії матеріалів виконавчого провадження, датований 29.08.2018. Тобто відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надано копії матеріалів виконавчого провадження з пропуском встановленого судом строку, при цьому останній не повідомляє про причини несвоєчасного виконання вимог суду та не клопоче про продовження цього строку.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Окрім того, як вже зазначалось, супровідним листом ВПВР УДВС ГТУЮ надав копії матеріалів виконавчого провадження ВП 54490921, яке виконується в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП 51134720, про стягнення з ТОВ "Гадячсир" на користь юридичних осіб та держави.

Разом з цим в матеріалах справи наявні копії наданих до скарги ТОВ Агрофірма "Добробут" постанов: Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження (ВП №54490921) від 11.08.2017 та про передачу виконавчого провадження від 07.09.2017; відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області про прийняття виконавчого провадження №54490921 від 13.10.2017, про приєднання виконавчого провадження №54490921 з примусового виконання наказу до зведеного виконавчого провадження №53219113 від 13.10.2017, та про виведення виконавчого провадження №54490921 із зведеного виконавчого провадження №53219113 від 17.10.2017.

Колегією суддів здійснено запит до автоматизованої системи виконавчого провадження за номером виконавчого провадження (ВП №54490921) та ідентифікатором доступу, який зазначений у постанові Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2017 та встановлено наявність у вказаній системі наданих стягувачем копій постанов.

За інформацією з автоматизованої системи станом на 03.09.2018 виконавче провадження №54490921 є частиною зведеного виконавчого провадження №51134720.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що 17.07.2018 (тобто вже навіть після винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження від 05.07.2018) головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Пецяк Людмилою Вікторівною приєднано виконавче провадження №54490921 з примусового виконання наказу №917/747/16 від 10.10.2016 до зведеного виконавчого провадження № 51134720, яке веде ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Таким чином, надані суду відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області копії матеріалів не можуть свідчити про проведення виконавчих заходів у межах виконавчого провадження №54490921 з примусового виконання наказу №917/747/16 від 10.10.2016, оскільки останнє було приєднано до зведеного виконавчого провадження №51134720 лише 17.07.2018, в той час як скарга була подана стягувачем ще 06.03.2018, а тому не є належними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не приймає до розгляду надані ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області копії матеріалів виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2016, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2016, позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Гадячсир" на користь ТОВ Агрофірма "Добробут" 4153028,10 грн. основного боргу, 282961,07 грн. процентів за користування грошовими коштами, 32020,96 грн. 3% річних, 152678,15 грн інфляційних втрат, 426 439,99 грн. пені та 75709,87 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2016, які набрали законної сили 21.09.2016 господарським судом Полтавської області 10.10.2016 видано наказ на примусове виконання зі строком пред'явлення до виконання до 22.09.2017.

11.08.2017 начальником Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лавриненко Я.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №54490921) з виконання наказу №917/747/16, виданого 10.10.2016 господарським судом Полтавської області.

07.09.2017 начальником Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лавриненко Я.В., при примусовому виконанні наказу №917/747/16 від 10.10.2016 прийнято постанову про передачу виконавчого документу до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

13.10.2017 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмаслом М.М. винесено постанови, якими прийнято виконавче провадження №54490921 з примусового виконання наказу №917/747/16 від 10.10.2016, а також, у зв'язку з перебуванням у відділі декількох виконавчих проваджень щодо одного і того ж боржника - про приєднання виконавчого провадження №54490921 з примусового виконання наказу №917/747/16 від 10.10.2016 до зведеного виконавчого провадження №53219113, яке веде ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

17.10.2017 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмаслом М.М. прийнято постанову про виведення виконавчого провадження №54490921 з примусового виконання наказу №917/747/16 від 10.10.2016 із зведеного виконавчого провадження №53219113, яке веде ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Як вже було зазначено, у березні 2018 ТОВ Агрофірма "Добробут" звернулося до господарського суду Полтавської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Пецяк Людмили Вікторівни ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, в якій просило:

1. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни щодо несвоєчасного та неповного проведення виконавчих заходів у виконавчому провадженні № 54490921 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі № 917/747/16.

2. Зобов'язати державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Пецяк Людмилу Вікторівну вжити всі належні та допустимі виконавчі дії при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі № 917/747/16, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а саме:

- зробити запити у всі компетентні установи та організації для виявлення майна боржника;

- отримати від органів доходів та зборів, банківських та інших фінансових установ актуальні дані про рахунки боржника, їх стан та рух коштів та операції за рахунками боржника;

- накласти арешт на всі рахунки боржника;

- отримати від органів доходів та зборів інформацію про дебіторську заборгованість боржника;

- встановити майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб;

- здійснити вихід за місцезнаходженням боржника для виявлення його майна;

- провести перевірку майнового стану боржника щодо виявлення рахунків боржника, рухомого та нерухомого майна боржника;

- викликати керівника ТОВ "Гадячсир" для надання пояснень за фактом невиконання рішення суду;

- ініціювати питання щодо застосування до винних осіб відповідальності за невиконання рішення суду;

- письмово повідомити ТОВ Агрофірма "Добробут" про результати розгляду листа вих. №02-60-02/18 від 27.02.2018 про вжиті заходи щодо примусового виконання рішення та наказу суду у виконавчому провадженні № 54490921.

20.03.2018 господарським судом Полтавської області прийнято оскаржувану ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги ТОВ Агрофірми "Добробут".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно положень ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. (статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).

Згідно ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За положеннями ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Частиною 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

За положеннями ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Тобто згідно Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду і такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично.

Згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

За приписами статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування скарги TOB Агрофірма "Добробут" зазначає, що 28.02.2018 звернулося до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з листом вих. №02-60-02/18 від 27.02.2018 з проханням письмово повідомити про вжиті заходи щодо примусового виконання рішення та наказу суду у виконавчому провадженні № 54490921. Однак, відповіді на зазначений запит не отримало.

Окрім того, 01.03.2018 під час ознайомлення представником ТОВ Агрофірма "Добробут" з матеріалами виконавчого провадження було виявлено, що державним виконавцем не вжито всіх необхідних заходів примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні №54490921 у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", що, на його думку, свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.03. 2018 скаргу ТОВ Агрофірма "Добробут" на бездіяльність ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято до розгляду; розгляд скарги призначено на 20.03.2018. Зобов'язано ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області надати до 19.03.2018 письмовий, нормативно обґрунтований відзив на скаргу, з посиланням на ЗУ "Про виконавче провадження" та Інструкцію з організації примусового виконання рішень суду. Викликано в судове засідання представників стягувача, боржника та представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Однак ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області вимог ухвали не виконав письмовий, нормативно обґрунтований відзив на скаргу, з посиланням на ЗУ "Про виконавче провадження" та Інструкцію з організації примусового виконання рішень суду не надав.

Разом з цим, апеляційний господарський суд у зв'язку з посиланням ТОВ Агрофірми "Добробут" на не вжиття державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області всіх належних та допустимих виконавчих дій при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі №917/747/16, ухвалою від 13.08.2018 зобов'язав відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №54490921 у повному обсязі (оригінали надати для огляду суду в судовому засіданні).

Проте, як було встановлено судом ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 не виконав, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №54490921, а також їх оригінали для огляду суду не надав.

Відповідно до положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, не надання відділом примусового виконання рішень витребуваних судом доказів своєчасного та повного вчинення виконавчих дій (зокрема, матеріалів виконавчого провадження), має наслідком визнання обставин несвоєчасного та неповного проведення державним виконавцем виконавчих заходів у виконавчому провадженні №54490921 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі №917/747/16.

Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України та не врахував, що стягувач посилається саме на обставини не вчинення учасником справи (органом державної влади) покладених на нього законом обов'язків, а вказаний орган не спростував цих доводів заявника та не надав відповідних доказів своєчасного та повного вчинення виконавчих дій. А тому суд апеляційної інстанції не може вважати, що зроблені місцевим господарським судом висновки про недоведеність заявником обставин невчинення державним виконавцем дій щодо виконання наказу суду відповідають, викладеним у рішенні обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимога стягувача про визнання неправовірною бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо несвоєчасного та неповного проведення виконавчих заходів у виконавчому провадженні №54490921 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 р. у справі №917/747/16 вцілому є обгрунтованою.

Разом з цим, за матеріалами справи не вбачається, що на час звернення стягувачем зі скаргою виконавче провадження № 54490921 перебувало у провадженні державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни, оскільки за даними автоматизованої системи виконавчого провадження останньою прийнято лише постанову від 17.07.2018. А тому, вимога щодо визнання неправовірною бездіяльності саме вказаного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області є не доведеною заявником.

Водночас згідно ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Таким чином, у розумінні цієї норми державний виконавець не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - державної виконавчої служби.

Колегія суддів також зазначає, що ініціювання органом державної виконавчої служби питання про застосування до винних осіб відповідальності за невиконання рішення суду, першочергово потребує встановлення вини цих осіб та відноситься до дискреційних повноважень вказаного органу, а тому вимоги ТОВ Агрофірма "Добробут" про зобов'язання ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області вчинити такі дії є необґрунтованими.

Також, необгрунтованою є вимога, щодо накладення арешту на всі рахунки боржника, оскільки арешт згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» може бути накладений тільки на майно (кошти) боржника.

Вимога про письмове повідомлення ТОВ Агрофірма "Добробут" про результати розгляду листа вих. №02-60-02/18 від 27.02.2018 про вжиті заходи щодо примусового виконання рішення та наказу суду у виконавчому провадженні № 54490921, є також необгрунтованою оскільки матеріали справи не містять доказів направлення (вручення) відповідного звернення стягувача органу державної виконавчої служби. Окрім того, до своєї скарги заявник надав копія листа №02-60-02/18 від 27.01.2018. Проте, лист від №02-60-02/18 від 27.02.2018 в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення скарги стягувача.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Добробут" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.03.2018 у справі №917/747/16 скасувати.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Добробут" на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити частково.

Визнати неправовірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо несвоєчасного та неповного проведення виконавчих заходів у виконавчому провадженні № 54490921 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі №917/747/16.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вжити всі належні та допустимі виконавчі дії при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 у справі №917/747/16, визначені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема:

- зробити запити у всі компетентні установи та організації для виявлення майна боржника;

- отримати від органів доходів та зборів, банківських та інших фінансових установ актуальні дані про рахунки боржника, їх стан та рух коштів та операції за рахунками боржника;

- отримати від органів доходів та зборів інформацію про дебіторську заборгованість боржника;

- встановити майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб;

- здійснити вихід за місцезнаходженням боржника для виявлення його майна;

- провести перевірку майнового стану боржника щодо виявлення рахунків боржника, рухомого та нерухомого майна боржника;

- викликати керівника ТОВ "Гадячсир" для надання пояснень за фактом невиконання рішення суду.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.09.18

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.