ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-1241/10/0408
Провадження № б/н
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"28" липня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого Костенко В.В.
при секретарі Кулагіній І.Д.
за участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом і в обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що він в період з 1985 року я пропрацював - бурильником шпурів, підземним прохідником, підземним електрослюсарем з ремонту устаткування на ш. «Родіна» Відкритого акціонерного товариства - «Криворізький залізорудний комбінат». Рішенням 71ЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини в 2004р. протокол № 2150 йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: вібраційна хвороба з полірадикулонейропатією, нейродистрофічним синдромом у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, дефартрозу ліктьових та колінних суглобів, помірне порушення трофіки кистей. ОСОБА_6 розслідування професійного захворювання № 60 від 29.11.2004р., встановлено, що причиною профзахворювання є робота в умовах підвищеного рівня вібрації, в пункті 19 ОСОБА_6 зазначено, що винними в отриманні професійного захворювання є адміністрація ш. «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», порушення вимог ст..13 Закону України «Про охорону праці» та ст.153 КЗпП України. Від 08.12.2004 р. за висновком МСЕК йому первинно було встановлено 25% професійної втрати працездатності, при наступному переогляді від 06.12.2005р. йому було підтверджено втрату працездатності. Від 15.12.2009р. встановлено 25% професійної втрати працездатності на безстроковий термін. Позивач вказує, що саме з вини підприємства йому заподіяна шкода здоров’ю, він втратив значний відсоток професійної працездатності безстроково, являється інвалідом, по причині вищезазначеного змушений переносить фізичні страждання, а звідси і моральні переживання, які проявляються в наступному: турбує біль і обмеження рухів у плечових та ліктьових суглобах; виникають больові відчуття у поперековій області
спини; оніміння та судоми в руках; біль і деформація суглобів правої стопи і лівого колінного суглоба. На протязі 2004 - 2009р.р. знаходився 13 разів на стаціонарному лікуванні, але покращення стану здоров’я не відмічає, навпаки посилюються больові відчуття, в результаті від вищевказаного змушений переносити моральні страждання та переживання. Причинену моральну шкоду він оцінює в розмірі 125000 грн., просить стягнути з відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
У судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі довіреності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та пояснив, що позивач втратив 25% професійної працездатності безстроково, змушений систематично звертатися за допомогою лікарів, в зв'язку з погіршенням в стані здоров’я. В результаті, йому порушено нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.
Представник відповідача - ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випа дків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи її висновок. До суду позивач такий висновок не представив, у зв'язку з цим Фонд вважає, що позивачеві моральна шкода не причинена. Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині «відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, давши їм оцінку, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.
При обговоренні питання, про спричинення позивачеві ОСОБА_4 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, наслідки викликані професійними захворюваннями, відсоток втрати професійної працездатності, провину підприємства в спричиненні шкоди.
З трудової книжки вбачається, що позивач з 04.02.1985 року пропрацював
-бурильником шпурів, підземним прохідником, з 22.05.2005р. - черговим підземним електрослюсарем з ремонту устаткування на ш. «Родіна» Відкритого акціонерного товариства - «Криворізький залізорудний комбінат» (а.с.4-7)
Згідно висновку Санітарно - епідеміологічної станції Саксаганського району № 2/2 - 2585 встановлено, що на робочому місці позивача було перевищення гранично - допустимого рівня вібрації: 115 - 127 дБ при гранично - допустимій 112 дБ (а.с.8-9)
ОСОБА_6 розслідування професійного захворювання № 60 від 29.11.2004р., який складений комісією в складі представників: ВАТ «КЗРК», санітарно-епідеміологічної станції Саксаганського району, Фонду соціального страхування від нещасних випадків..., Українського НДІ промислової медицини,
встановлено, іцо на робочому місці позивача, було перевищення гранично - допустимого рівня вібрації, в пункті 19 ОСОБА_6... зазначено, що винним в спричинені шкоди здоров'ю позивачу є адміністрація ш. «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», яке порушило вимоги ст.13 Закону України «Про охорону праці» та ст.. 153 Кодексу Законів про працю ( а.с.10-11).
Згідно висновку МСЕК від 08.12.2004р. позивачеві первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності, рішенням МСЕК від 06.12.2005р. відсоток втрати працездатності залишився в тому ж розмірі. На підставі висновку МСЕК від 15.12.2009р. 25% втрати професійної працездатності встановлено на безстроковий термін. Лікарями позивачеві заборонена : важка праця, вимушена поза, довга ходьба, переохолодження (а.с.12-15)
Згідно виписних епікризів, позивач в результаті отримання професійного захворювання, знаходився неодноразово (13 разів) на стаціонарному лікуванні та амбулаторно проходив курс лікування в 11 -й міській лікарні та в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини в неврологічному відділенні міста ОСОБА_1. З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачеві лікарями рекомендовано: спостереження у лікарів, прийом протизапальних препаратів, медикаментозне лікування, санаторно - курортне лікування (Хмільник, Бердянськ, ОСОБА_7, ОСОБА_8] (а.с.16-30).
Суд вважає доведеними обставини, що внаслідок професійного захворювання ОСОБА_4, пов"язаного з виконанням ним своїх професійних обов"язків на виробництві, позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях , вимушених змінах у звичному способі життя; необхідності залучення додаткових зусиль на відновлення стану здоров"я.
При вирішенні питання щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, відсоток втрати професійної працездатності, наявність вини підприємства в заподіянні шкоди.
Згідно з ч.І ст. 9 Закону України "Про охорону праці", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті працівника, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". По справі було встановлено, що позивач був застрахований відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та згідно висновку останньої МСЕК йому встановлено 25% втрати працездатності, причиною чого стала робота позивача у шкідливих умовах праці.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області визначено, що положення частини З статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" слід розуміти, як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, спричиненої умовами виробництва, в окремому випадку - тільки в випадку відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Тобто, рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду у зв'язку з тим, що на той час, коли позивачу було встановлено стійку втрату професійної працездатності, а це було у 2004 році, згідно зі ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду...
Той факт, що у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
-в "частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку"", на думку суду не може бути 1 прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22 05 008 p., він дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
При визначені розміру заподіяної моральної шкоди, суд приймає до уваги, що з 15.12.2009 року безстроково ОСОБА_8М, була встановлена втрата професійної працездатності у 25%, що свідчи:' про погіршення стану здоров"я з часом ; тяжкість вимушених змін у його житті; наявність вини підприємства, підтвердженої актом про розслідування випадку професійного захворювання та , виходячи із принципів розумності та об"єктивності, вважає що компенсацію за заподіяну моральну шкоду , слід призначити у розмірі 16 000 гри., що буде співмірним тяжкості перенесених позивачем страждань і переживань та іншим обставинам справи , зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції ФССНВВ, а в іншій частині позову позивачеві слід відмовити.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита, але з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.83 ЦПК України судові витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Керуючись рішенням Конституцій не "’С суду від 27.01.2004 p. № 1-рп/2004 p., ст.ст. 21,28 Закону України .Г-.ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ’ ст ст 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФ0 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 16000( шістнадцять тисяч) гривень.
У решті частини позову - відмовити.
Судові витрати щодо сплати судового збору віднести за рахунок держави.
Стягнути з ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 15 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 01.08.2010 року.
Суддя: В. В. Костенко