Справа № 172/355/18

Провадження № 2/172/323/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2018 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, –

В С Т А Н О В И В

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 20.10.2010 року, ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 14 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 20.10.2010 року ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Так, 20.06.2014 року ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3, які прийняли спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом є відповідач ОСОБА_2. 02.06.2017 року позивачем було отримано відповідь Васильківської державної нотаріальної контори за вих. № 173 від 16.05.2017 року, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлої ОСОБА_3 який звернувся із заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_2 19.07.2017 року спадкоємцю направлено лист-претензію, згідно з якою позивач пред’явив свої вимоги, однак відповідач на листи-претензії не відреагував. Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_2 Н,Д. перед банком за кредитним договором від 20.10.2010 року становить 10 528,75 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту як спадкоємця боржника в розмірі 10 528,75 грн. та судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою судді від 10.08.2018 року цивільну справу прийнято до свого провадження та постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, визнано явку представника позивача у даній цивільній справі обов’язковою.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав, оскільки сплатив заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

У ході судового розгляду встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір № б/н від 20.10.2010, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 14 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до розрахунку по кредитному договору станом на 31.07.2016 року борг позичальника за кредитним договором від 20.10.2010 року становить 10 528,75 грн., яка складається з тіла кредиту.

20.06.2014 року позичальник ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 565290, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського РУЮ у Дніпропетровській області.

04.05.2017 року позивачем направлено претензію кредитора до Васильківської державної нотаріальної контори (а.с.37). Завідуючою Васильківською державною нотаріальною конторою листом від 16.05.2017 року № 173 ПАТ КБ «Приват Банк» повідомлено про те, що після померлої ОСОБА_3 звернувся спадкоємець за законом, син померлої ОСОБА_2, який одержав спадщину (а.с. 38).

19.07.2017 року поштовим зв’язком ОСОБА_1 направив лист - претензію спадкоємцю ОСОБА_2 про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 10 528,75 грн.

Відповідно до вимог статей 608, 1218, 1219 ЦК України у зв’язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно зв’язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права i обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов’язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1213 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Перелік зобов’язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, однак зобов’язання за кредитним договором серед визначеного переліку відсутні, таким чином такі входять до складу спадщини.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав i не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.32 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо виконання зобов’язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов’язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов’язання фактично не пов’язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Статтею 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивністю і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

На підставі вимог статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у Передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1,3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів справи видно та підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 27.05.2018 року № 9V7B8S8RVOGK0VAB, що ОСОБА_3 станом на 27.05.2018 року не має заборгованості перед банком.

Разом з тим, позивач своїм правом передбаченим ч. 3 ст. 49 ЦПК України не скористався та не змінив предмет або підставу позову, не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором б/н від 20.10.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 повністю погашена.

Оскільки відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, то вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 526, 608, 1218, 1219, 1268 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В

Відмовити Публічному акціонерному товариству ОСОБА_1 «ПриватБанк» у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                І.Г. Битяк