ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1239/10/0408

Провадження № б/н

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" липня 2010 р.                                                                        

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого Костенко В.В.

при секретарі        Кулагіній І.Д.

за участю представника позивача        ОСОБА_2

представника відповідача        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом і в ( обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що він в період з 1982 р. по 2000 р. працював - підземним гірничим робітником, підземним кріпильником, гірничим робітником очисного вибою, підземним майстром на ш. ім.. "Фрунзе" Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка". З 11.08.2000р. по теперішній час працює в державному науково - дослідницькому гірничому інституті - науковим співробітником. Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідницького інституту промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (хронічний обструктивний бронхіт першої ст.., емфізема легень першого ст.). ОСОБА_6 розслідування професійного захворювання № 6 від 27.01.2005р., встановлено, що причиною профзахворювання стала робота в умовах підвищеного рівня пилу, в пункті 19 ОСОБА_6 зазначено, що винними в отриманні професійного захворювання є керівництво ш. "Фрунзе" ВАТ "Суха Балка", порушення вимог ст.13 Закону України "Про охорону праці" та ст.153 КЗпП України. В 2005р. за висновком МСЕК йому первинно було встановлено 20% професійної втрати працездатності, при наступних переосвідченнях відсоток втрати працездатності залишився в тому ж розмірі, при наступному переогляді в 2009р. стан здоров'я погіршився, тому було встановлено 30% професійної втрати працездатності та признано інвалідом 3 групи. В 2010р. втрату працездатності було підтверджено. Наступний переогляд 01.03.2011р.. Позивач вказує, що саме з вини підприємства йому заподіяна шкода здоров'ю, він втратив значний відсоток професійної працездатності, являється інвалідом, з причини вищезазначеного змушений переносити фізичні страждання, а звідси і моральні переживання, які проявляються в наступному: у нього протягом останнього часу посилилась задишка; з'явились епізоди утрудненого дихання 1 -2 рази на добу; турбує малопродуктивний кашель; відчуває біль у грудях та міжлопатковій ділянці. Зазначив, що в 2009 році його стан здоров'я погіршився і йому було збільшено відсоток втрати працездатності та признано інвалідом 3 групи, тому вся його увага постійно зосереджена на тих моральних стражданнях та переживаннях, які спричинили йому професійні захворювання, бо раніше він був підтримкою та опорою для своєї сім'ї, а на теперішній час сам потребує допомоги, як фізичної, так і моральної.

Причинену моральну шкоду він оцінює в розмірі 125 000 грн., просить стягнутиз відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

У судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі довіреності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та пояснив, що позивач втратив ЗО % професійної працездатності, являється інвалідом, змушений систематично звертатися за допомогою лікарів, в зв'язку з погіршенням в стані здоров'я. В результаті чого, порушено його нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації своєї життєдіяльності.

Представник відповідача - ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань | України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судовому засіданні позовні ? вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивач такий висновок не представив, у зв'язку з цим Фонд вважає, що позивачеві моральна шкода не причинена. Крім того, у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст.

1 в частині "відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про і загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, давши їм оцінку, | суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки ( а.с.4-8) позивач з 14.06.1982 року працював підземним гірничим робітником, підземним кріпильником на ш.ім.Кірова, з 30.05.1989 року- гірничим робітником очисного вибою, підземним майстром на ш. ім.. Фрунзе Відкритого акціонерного товариства « Суха балка», а з 11.08.2000 року він працює у Державному науково- дослідницькому гірничому інституті науковим співробітником.

Згідно висновку Санітарно- епідеміологічної станції Саксаганського району № 2/2- 3988 від 29.11.04 року встановлено, що на робочому місці позивача було перевищення запиленості повітря робочої зони: пил з вмістом вільного кремнію діоксину кристалічного 6,2- 6,6 мг/м№ при гранично допустимій нормі 2,0 мг/мЗ (а.с.9-10).

ОСОБА_6 розслідування професійного захворювання № 6 від 29.11.2004р., який складений комісією в складі представників: ВАТ "Суха Балка", санітарно- епідеміологічної станції Жовтневого району, Фонду соціального страхування від нещасних випадків..., Українського НДІ промислової медицини, 4        - ї міської лікарні

проведено розслідування та складено ОСОБА_6 розслідування мого професійного захворювання встановлено, що на робочому місці позивача, було перевищення гранично - допустимого рівня запиленості повітря, в пункті 19 ОСОБА_6... зазначено, що винним в спричинені шкоди здоров'ю позивачу є керівництво ш. "Фрунзе" ВАТ "Суха Балка", яке порушило вимоги ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та ст. 153 Кодексу Законів про працю( а.с.11-12).

За висновком МСЕК від 16.03.2005р. позивачу первинно було встановлено 20% професійної втрати працездатності, при наступному переогляді від 06.04.06р. та 05.04.07р. відсоток втрати працездатності був підтверджений, а 24.03.2009р. встановлено 30% професійної втрати працездатності та признано інвалідом 3 групи. При наступному переогляді 22.03.2010р. відсоток втрати працездатності не змінився. Наступне переосвідчення 01.03.2011р. .Лікарями протипоказано: переохолодження, несприятливий клімат (а.с.13-16).

Згідно виписних епікризів, позивач в результаті отримання професійного захворювання, знаходився неодноразово (12 разів) на стаціонарному лікуванні та амбулаторно проходив курс лікування в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини в неврологічному відділенні міста ОСОБА_1. З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачеві лікарями рекомендовано: спостереження у лікарів (терапевта, невролога), медикаментозна базисна терапія, санаторно - курортне лікування пульмонологічного профілю (Хмільник, Бердянськ, ОСОБА_7, Саки) (а.с.17-28).

Суд вважає доведеними обставини, що внаслідок професійного захворювання , пов"язаного з виконанням ним своїх професійних обов'язків на виробництві, позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях , вимушених змінах у звичному способі життя; необхідності залучення додаткових зусиль на відновлення стану здоров"я.

При вирішенні питання щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, відсоток втрати професійної працездатності, наявність вини підприємства в заподіянні шкоди.

Згідно з ч.І ст. 9 Закону України "Про охорону праці", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті працівника, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". По справі було встановлено, що позивач був застрахований відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та згідно висновку останньої МСЕК йому встановлено 30% втрати працездатності та 3-тя група інвалідності, причиною чого стала робота позивача у шкідливих умовах праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області визначено, що положення частини З статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" слід розуміти, як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, спричиненої умовами виробництва, в окремому випадку - тільки в випадку відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Тобто, рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду у зв'язку з тим, що на той час, коли позивачу було встановлено стійку втрату професійної працездатності, а це було у 2005 році, згідно зі ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду...

Той факт, що у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"-в "частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку"", на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 p., він дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина .

При визначені розміру заподіяної моральної шкоди, суд приймає до уваги, що І з 2009 року позивачеві була встановлена втрата професійної працездатності у 30% та * 3-тя група інвалідності, хоча первинно МСЕК у 2005 році було визначено 25% втрати профпрацездатності, що свідчить про погіршення його стану здоров"я з часом ; тяжкість вимушених змін у його житті; наявність вини підприємства, підтвердженої актом про розслідування випадку професійного захворювання та , виходячи із принципів розумності та об"єктивності, вважає, що компенсацію за заподіяну моральну шкоду слід призначити у розмірі 18 000 грн., що буде співмірним тяжкості перенесених позивачем страждань і переживань та іншим обставинам справи , зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції ФССНВВ, а в іншій частині позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сторони t у справі звільнено від державного мита, але з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.88 ЦПК України судові витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р, ст.ст. 21,28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 18000 ( вісімнадцять тисяч )гривень.

У решті частини позову - відмовити.

Судові витрати щодо сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від | нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 15 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 03.08.2010 року.

Суддя: В. В. Костенко