АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2415/18А Справа № 189/1568/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участю секретаря -  Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Покровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою про визнання права власності на земельну частку (пай), обгрунтовучи свої вимоги тим, що вона являлася членом колгоспу «Путь Ілліча» Покровського району Дніпропетровської області з 06.08.1991 року, який в подальшому було реорганізовано в КСП «Дніпро», де вона продовжувала працювати до 17.04.1995 року. Державний акт на право колективної власності на землю виданий КСП «Дніпро» 12.09.1994 року. На підставі листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Покровському районі Дніпропетровської області №31-4-0.32-20/112-17 від 05.05.2017 року, в списку-додатку до Державного акту громадян-членів сільськогосподарського підприємства, на право колективної власності на землю, позивачка включена під №97. Відповідно до листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Покровському районі Дніпропетровської області №6-4-0.32-43/112-17 від 19.06.2017 року розмір земельної ділянки (паю) по «Дніпро» складає 4,19 умовних кадастрових гектар, вартістю 34931,25 грн. Відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок розпаювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» позивачка, як член КСП, має право на земельний пай з моменту передачі державного акту на право колективної власності КСП ім. Ілліча. Про порушене право позивачка дізналася в травні 2017 року з листа №31-4-0.32-20/112-17 від 05.05.2017 року, що надійшов з Відділу Держгеокадастру, де було вказано про те, що вона має право на земельну частку (пай). В усному порядку позивачка зверталась до сільськогосподарського підприємства з питання наявності у неї права на земельну частку (пай), але отримавши негативну відповідь, яка ґрунтувалась на тому, що вона не має права на пай, оскільки була виключена з членів КСП. ОСОБА_2 вважала дану відповідь обґрунтованою, тому більше не здійснювала інших заходів по збиранню необхідної інформації. Крім того, позивачка не має юридичної освіти, а також по причині необізнаності в питаннях розпаювання земель, вона не знала порядку та строків оскарження свого права на земельний пай, через ще не звернулася до суду у встановлений законом строк. В зв’язку з чим, просить визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити ОСОБА_2 пропущений строк; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) розміром 4,19 умовних кадастрових гектар, на землях бувшого КСП «Дніпро» Покровського району Дніпропетровської області, або на землях запасу або резервного фонду Катеринівської   сільської ради Покровського району Дніпропетровської області.

Рішенням Покровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове, який її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що рішення суду є не вмотивованим, та судом першої інстанції не враховані положення ст.261 ЦК України, оскільки вона дізналась про своє право на отримання земельної ділянки, тільки з відповіді відділу Держгеокадастру в травні 2017 року.

Відповідач ОСОБА_3 районна державна адміністрація Дніпропетровської області подала до суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила, що вважають відповідача ОСОБА_2 такою, що не має права на отримання земельної ділянки (паю), оскільки згідно архівних документів, а саме архівної довідки ОСОБА_3 РДА №501 від 07.11.2017 року, у документах архівного фонду КСП “Дніпро”, у протоколах зборів уповноважених членів КСП”Дніпро”, списку членів КСП”Дніпро” , які мають право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 (Горб, Гелих) не значиться, оскільки вона не була членом КСП з 17 квітня 1995 року.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

У відповідності до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

З матеріалів справи вбачається, що згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_2 (Горб, Гелих ), 06.08.1991 року була прийнята в члени колгоспу «Путь Ілліча» Покровського району Дніпропетровської області, який в подальшому було реорганізовано в КСП «Дніпро», де вона продовжувала працювати до 17.04.1995 року (а.с.5).

Згідно листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Покровському районі Дніпропетровської області №31-4-0.32-20/112-17 від 05.05.2017 року, ОСОБА_5 значиться у списку-додатку до Державного акту громадян-членів сільськогосподарського підприємства, на право колективної власності на землю, за №97 (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КИ №307103, виданого виконкомом Катеринівської сільської Ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб 06.04.1996 року, після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на «Спаська» (а.с.8).

Відповідно до копії листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Покровському районі Дніпропетровської області №6-4-0.32-43/112-17 від 19.06.2017 року розмір земельної ділянки (паю) по КСП «Дніпро» складає 4,19 умовних кадастрових гектар, вартістю 34931,25 грн. (а.с.7).

На виконання Указу Президента України від 08 серпня 1995 №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організація» та Постанови Кабінету міністрів України від 12.10.1995 року №801 «Про затвердження форми сертифікатів на право на середню частку (пай)», відповідно до розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації №88 від 15.03.1966 року «Про паювання земель, переданих у колективну власність», було створено комісію в КСП «Дніпро», для обчислення середньої земельної частки (паю), розмірів майнових сертифікатів та структурної перебудови господарства (а.с.22-24).

Відповідно до архівного витягу з Протоколу №2 від 01.09.1998 року зборів уповноважених членів КСП «Дніпро» було вирішено провести паювання землі, переданої підприємству у колективну власність з видачею сертифікатів без видалення землі в натурі (а.с.25-26).

Відповідно до архівного витягу з Протоколу №3 від 19.12.1998 року зборів уповноважених членів КСП «Дніпро» було затверджено схеми виділення земельних часток (паїв) єдиним земельним масивом та затверджено списки на паювання майна в кількості 1024 чоловіки (а.с.27).

Відповідно до архівної довідки ОСОБА_3 РДА №501 від 07.11.2017 року, у документах архівного фонду КСП «Дніпро» у протоколах зборів уповноважених членів КСП «Дніпро» в списку членів КСП «Дніпро», які мають право на земельну частку (пай) ОСОБА_6 (Горб, Гелих) не значиться (а.с.28).

Відмовляючи у задоволені позову районний суд зробив правильний та обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_2 не доведено суду поважних причин пропуску строку позовної давності, на підставі яких можливо поновити її право на земельну частку (пай).

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що прийнятий у відповідності до норма діючого матеріального та процесуального законодавства України.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно ст. 152 ч. 3 п. "а" ЗК України шляхом визнання прав тощо.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Таким чином, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов, а саме: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

При цьому, право на земельний пай виникає у члена підприємства, кооперативу, товариства з метою отримання ними землі у колективну власність, тобто з дня отримання державного акту на право колективної власності на землю. А право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишилися членами цього підприємства.

У випадках, коли до одержання державного акта на право колективної власності на землю й складення у встановленому порядку списків членів КСП, що мають право на пай, член КСП помер, то частка землі на таких осіб не виділяється й спадкування в таких випадках виключається (Верховний Суд України "Практика розгляду судами земельних спорів" від 01.09.2003 року).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано доводами апеляційної скарги, на момент розпаювання земель, переданих у колективну власність КСП «Дніпро» Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 не була членом КСП, так як відповідно до наданої копії трудової книжки була виключена із членів КСП «Дніпро» ще 17.04.1995 року.

Право на отримання у власність земельної частки (паю) виникло у ОСОБА_2 ще у 1994 році – момент видачі КСП «Дніпро» державного акту на право колективної власності на землю. Доказів того, що позивачка з 1994 року виявляла ініціативу по отриманню аналогічної інформації з Держгеокадастру або іншої установи, суду не надано. Посилання ж позивачки на необізнаність в питаннях паюванні землі не можуть бути поважними підставами, за якими суд може зробити висновок про поважність причин пропуску строку позовної давності для захисту свого порушеного права.

Відповідно до вимог ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно ч.5 ст.267 цього ж Кодексу якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Посилання в позові, та в апеляційній скарзі на відповідь головного управління Держгеокадастру у Покровському районі Дніпропетровської області, як на підставу поважності пропущеного строку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до інформації, яка міститься в архівній довідці ОСОБА_3 районної державної адміністрації Дніпропетровської області — у документах архівного фонду колективного сільськогосподарського підприємства “Дпіро” Покровського району Дніпропетровської області у протоколі зборів уповноважених членів КСП “Дніпро” від 19 грудня 1998 року №3 є заяви членів КСП про вихід із членів підприємства в звязку з використанням земельних паїв единим земельним масивом і майнових паїв єдиним майновим комплексом, але заяви ОСОБА_2 немає.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі висновків районного суду не спростовують, а фактично повторюють доводи викладені позивачкою в позовній заяві, в обґрунтування своїх вимог.

Під час розгляду справи судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, а тому підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2– залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з  дня  складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст складено 07 вересня 2018 року.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_7