Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2018 р. Справа №0540/8004/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»

про: стягнення штрафу у сумі 5100 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез» про стягнення штрафу у сумі 5100 грн.

У позовній заяві позивач просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Крім того, при подачі до суду позовної заяви про стягнення на користь Держави штрафних санкцій за постановами Уповноваженого органу, Нацкомфінапослуг виступає в якості позивача представляючи державу. Сума штрафу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України і вноситься на рахунок територіального органу Державної казначейської служби України (код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафні та інші санкції».)

Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Разом з тим, положення наведених статей процесуального закону надають суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, серед яких органи доходів і зборів відсутні (стаття 5 цього Закону).

Отже у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не є особою, яку необхідно звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Зазначена правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі № 804/7090/16 (К/9901/3886/17), від 16 січня 2018 року у справі № 523/7118/17 (К/9901/3862/17), від 15 січня 2018 року у справі № 750/8285/17 (К/9901/3620/18).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відстрочення особи від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду та зважаючи на той факт, що ненадходження коштів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету ускладнюють виконання державою своїх функцій, у тому числі і соціальних.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 1762 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивач просив суд стягнути штраф у сумі 5100 грн.

Суд зазначає, що прийняття рішення за результатами розгляду даної позовної заяви може призвести до зменшення або збільшення майна особи, що звернулась до суду.

Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу є майновою.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою майнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 1762 грн., за реквізитами вказаними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.

В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі - відмовити.

Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез» про стягнення штрафу у сумі 5100 грн. - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання доказів про сплату судового збору належного зразка та у належному розмірі. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олішевська В.В.