УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
16 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.
суддів: Жигановської О.С., Котік Т.С.
при секретарі Порохня М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за заявою ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа за рішенням постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 27 січня 2009 року
за апеляційною скаргою Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новоград-Волинської міської ради
на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2009 року, –
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого документа за рішенням постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації “Принцип“ від 27 січня 2009 року по справі за його позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 22.04.2002 року та визнання права власності на ангар.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2009 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації “Принцип“ від 27 січня 2009 року \справа №-ПВ-107-03\09\ про визнання за ОСОБА_1 права власності на ангар \літера А, загальною площею 464,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Новоград-Волинський, вул. Ушакова. Зобов’язано КП “Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації“ внести відповідні зміни до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
В апеляційній скарзі Новоград-Волинський міжрайонний прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову – про відмову у задоволенні заяви. Зокрема зазначив, що суд порушив вимоги ч. 6 ст. 56 Закону України “Про третейські суди“, оскільки видав виконавчий документ за рішенням третейського суду по справі, що йому не підвідомча.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
_______________________________________________________________________________________
Справа № 22ц-2412 Головуючий у суді першої інстанції Борисюк Р.М.
Категорія 79 Доповідач Косигіна Л.М.
Частиною 6 ст. 56 Закону України “Про третейські суди” визначено перелік підстав, за яких компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, зокрема, якщо справа, по якій прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду, відповідно до Закону; рішення третейського суду прийнято в спорі, не передбаченому третейською угодою або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України та інше.
Враховуючи положення ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону України “Про третейські суди” та ст. 17 ЦПК України третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейському суду, і ці повноваження не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.
Встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації “Принцип“ від 27 січня 2009 року \справа № ПВ-107-03\09\ визнано дійсним договір купівлі-продажу від 22.04.2002 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Визнано за ОСОБА_1 право власності на ангар \літера А, загальною площею 464,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Новоград-Волинський, вул. Ушакова. Суд зобов’язав ДКП “Новоград-Волинське міжміське БТІ“ зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на даний ангар, відповідно до Тимчасового положення “Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7\5.
Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1, третейський суд виходив з того, що 22.04.2002 року між сторонами в простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу ангара за 10000 грн., умови якого сторонами виконано, зміст договору не суперечить нормам цивільного законодавства. ДКП “Новоград-Волинське міжміське БТІ“ не визнає права власності на вказаний ангар за ОСОБА_1, тому позов підлягає задоволенню.
Проте з таким висновком погодитись не можна з наступних підстав.
З матеріалів третейської справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна, який було укладено між ним та ОСОБА_2 22.04.2002 року а.с. 123-124\.
На підтвердження цього, позивачем наданий договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - ангару \літера А, загальною площею 464,3 кв.м., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тобто між фізичними особами а.с. 126\. З договору вбачається, що ангар належить ОСОБА_2 на праві власності, однак в справі відсутні будь-які докази, на підтвердження цього.
З п. 5 вказаного договору вбачається, що право власності на “нежитлове приміщення магазину“ переходить до Покупця після підписання договору та акту приймання-передачі майна . Однак, в порушення вищезазначених умов, сторонами надано акт приймання виконаних робіт від серпня 2002 року \без дати, укладеного між ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_4 \а.с. 127\, накладна № 37 від 22.04.2002 року та квитанція про прийняття ПП ОСОБА_2 від ПП ОСОБА_1 коштів за придбання ангару \а.с. 128\, які не є сторонами вищезгаданого договору купівлі-продажу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов‘язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних чи юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
З п. 5 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, п. 1.3 Тимчасового положення “Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7\5 вбачається, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації \далі БТІ.
Відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" не підлягають розгляду в третейських судах справи, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, третейський суд, в порушення вимог Закону, поклав обов‘язок на бюро технічної інвентаризації, який не є стороною третейської угоди та стороною у справі, вчинити дію на користь позивача, тобто зареєструвати право власності на нежитлове приміщення.
Суд першої інстанції на це увагу не звернув та видав виконавчий лист, зобов’язавши ДКП “Новоград-Волинське міжміське БТІ“ вчинити певні дії.
Є безпідставними доводи представника відповідача про те, що рішенням третейського суду від 27.01.2009 року не порушуються права Новоград-Волинської міської ради, оскільки земельна ділянка, на якій розташований ангар, належить Міністерству оборони України в особі КЕЧ Новоград-Волинського району.
Так, з листа Новоград-Волинської міськради від 25.08.2009 року за № 9\2967 вбачається, що на спірній земельній ділянці, яка не була виділена позивачу, в металевому ангарі знаходиться станція технічного обслуговування \а.с. 28\. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого складено акти від 08.12.08 року, 09.01.2009 року та видано приписи № 040181, № 040\4 про усунення виявлених порушень, також складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.01.2009 року №040\2 та винесена постанова про накладення адмінстягнення від 10.01.2009 року № 040\2. Крім того, 18.12.2008 року рішенням Новоград-Волинської міськради № 417 відділу Держкомзему у м. Новоград-Волинському надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,2300га, для будівництва адмінприміщення.
Під час апеляційного розгляду, представником відповідача надано копію ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду від 15.09.2009 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міськради про визнання незаконним рішення від 25.03.2009 року № 101 «Про поточне будівництво», в частині пункту 9 щодо відмови в наданні юридичної адреси ангару \а.с. 112\.
Також, сторони не заперечували, що рішенням Новоград-Волинської міської ради від 15.12.2005 року № 479 знято з обліку Новоград-Волинської КЕЧ району, як землекористувача, земельну ділянку військового містечка № 4 площею 57 га та зарахування до земель запасу житлової та громадської забудови. Дане рішення є чинним.
Отже, представником відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що рішенням третейського суду від 27.01.2009 року не порушуються права Новоград-Волинської міської ради.
Також зі справи вбачається, що прокурором Новоград-Волинського району до апеляційної скарги долучено копію рішення третейського суду від 27.01.2009 року, резолютивна частина якого не містить зобов’язання ДКП “Новоград-Волинське міжміське БТІ“ зареєструвати право власності на приміщення ангару \а.с. 25-26\. В судовому засіданні прокурор пояснив, що ОСОБА_1 надав копію цього рішення під час його допиту в прокуратурі.
Разом з тим, в оригіналі рішенні третейського суду, яке є в матеріалах третейської справи \а.с. 115-117\, та в його копії, поданої позивачем до міськрайонного суду \а.с. 3-5\, зазначено про обов’язок ДКП “Новоград-Волинське міжміське БТІ“ зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на приміщення ангару.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого третейського суду від 27.01.2009 року.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 312 - 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новоград-Волинської міської ради задовольнити.
Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2009 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа за рішенням постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 27 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Судді