УХВАЛА

04 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 501/653/16-ц

провадження № 61-42957ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання поновити паркан та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання поновити паркан.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про заборону вчинити певні дії.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28 березня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2018 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 за власні кошти поновити зруйнований ним паркан, комбінований з цегли та бетонних секцій, а саме: дві бетонні секції паркану розміром 1,8 м х 1,46 м, два стояки паркану, кам'яний паркан довжиною 1,06 м згідно технічному паспорту, що знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у влаштуванні паркану висотою 2 м на ділянці, що належить ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 03 серпня 2007 року, за адресою: АДРЕСА_1

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду Одеської області від 28 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2018 року, разом з заявою про звільнення від сплати судового збору.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на свій скрутний майновий стан, на підтвердження чого надано копію посвідчення від 21 жовтня 2013 року № 006984, копію медичного висновку комунального некомерційного підприємства Шевченківського району м. Києва «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» від 22 жовтня 2014 року № 35, копію виписки національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 02 грудня 2013 року № 1011.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, враховуючи майновий стан заявника, заява про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у даній справі за позовом ОСОБА_2 є зобов'язання відповідача за власні кошти поновити зруйнований ним паркан, який належить позивачу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 - заборона встановлювати позивачу індивідуальний (капітальний чи будь-який інший) паркан.

Отже, ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2018 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання поновити паркан та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун