справа № 2а-7607/09/0670
категорія 3.3.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
суддів: Капустинського М.М.,
Хаюка С.М.,
при секретарі - Очич А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до заступника Міністра оборони України, військового прокурора Центрального регіону України про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поновлення на посажі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в якому просить визнати протиправним та скасувати п.2 наказу заступника Міністра оборони України від 07.11.2008 року № 205 (по особовому складу) в частині його звільнення з військової служби та п. 1 наказу в.о. військового прокурора Центрального регіону України від 12.11.2008 року № 33 о/с щодо його звільнення із займаної посади та органів прокуратури. Крім того, просить зобовязати заступника Міністра оборони України поновити його на військові службі, а військового прокурора Центрального регіону України - в органах військової прокуратури та у попередній посаді помічника військового прокурора Житомирського гарнізону, а також вирішити питання про виплату йому грошового та матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу. Вважає, що його звільнення з військової служби та органів військової прокуратури відбулось з грубим порушенням чинного законодавства України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представники відповідачів позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій прокуратурі (а.с. 7-14). Наказом військового прокурора Центрального регіону України від 31 липня 2008 року № 16 о/с позивача було призначено прокурором - криміналістом військової прокуратури Житомирського гарнізону (а.с.16).
Виконуючим обовязки Генерального прокурора України було видано наказ № 50 ш від 29 травня 2008 року про проведення організаційних заходів у військових прокуратурах, яким з 1 серпня 2008 року скорочувались посади в органах військової прокуратури і зокрема, посада прокурора - криміналіста у Житомирському гарнізоні. Вказаним наказом також вводились і нові посади зокрема і посада помічника військового прокурора у Житомирському гарнізоні (а.с.41-42).
Наказом військового прокурора центрального регіону України № 61 від 31 липня 2008 року, було скорочено посада прокурора - криміналіста, однак вводились дві посади помічника військового прокурора (а.с.43).
На підставі вказаних наказів були видані наказ від 1 серпня 2008 року, яким позивача було звільнено із займаної посади у зв'язку із її скороченням (а.с.17), а наказом військового прокурора Центрального регіону України від 4 серпня 2008 року № 19/о/с ОСОБА_2І, було призначено помічником військового прокурора Житомирського гарнізону Центрального регіону України (а.с.18).
В подальшому посада помічника військового прокурора не скорочувалась. А тому суд вважає, що наказ від 07 листопада 2008 року № 205 (а.с.19), яким позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" пункту 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України у зв'язку із скороченням штату винесено не правомірно. Оскільки наказ від 12 листопада 2008 року № 33 о/с (а.с.20), яким ОСОБА_2 було звільнено із посади та з органів прокуратури у зв'язку зі звільненням з військової служби видавався на виконання наказ від 07 листопада 2008 року № 205 то він також винесений не правомірно.
Однак згідно ч.2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» закінченням військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби України.
Отже, виходячи з вищевикладеного, позивач про своє звільнення з військової служби дізнався 19 листопада 2008 року, оскільки наказом від 19 листопада 2008 року № 164 його було виключено із списків особового складу військової прокуратури Житомирського гарнізону (а.с.15).
Ч.2 ст.2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», встановлено, що порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов’язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно - правовими актами.
Згідно ч.8 ст.26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
П.65 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року N 1053/2001 встановлено, що військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту , має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби у порядку , встановленому законодавством.
Постановою пленуму Вищого Адміністративного Суду України від №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України» встановлено, що під час розгляду спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі, коли ці закони зазначене питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю необхідно виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.
Тобто, в даному випадку, позивач повинен був звернутись до суду у строки встановлені частиною першою ст.233 Кодексу законів про працю України, а саме в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення.
Позивачем позовна заява була подана до Житомирського окружного адміністративного суду тільки 09 листопада 2009 року.
Отже, позивач пропустив вказані в ст.233 КЗпП України строки звернення до суду. Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску позивач не подав.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Відповідно до ст.50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Так, представником відповідача військового прокурора Центрального регіону України було подано заперечення на позовну заяву, в якому він наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, а також наполягав на відмові в позові з цієї підстави і в судовому засіданні. .
З огляду на викладене, суд вважає що в задоволені позову слід відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Керуючись Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, Кодексом законів про працю України, ст.ст. 99-100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до заступника Міністра оборони України, військового прокурора Центрального регіону України про поновлення на військовій службі та в органах військової прокуратури на попередній посаді, стягнення грошового та матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити за пропуском звернення до суду.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
Судді: М.М.Капустинський
С.М.Хаюк