справа №2-202/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

13 січня 2010 р.                                                                                                                                                   м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом Керченської міської ради АР Крим до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до Керченського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки . Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач самовільно встановила металевий гараж на території мікрорайону «Луч» в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі. Даний факт підтверджується викопіровкою з Генерального плану міста Керчі та реєстром № 2 від 16.06.2009 р. самовільних гаражів по мікрорайону «Луч», складеним КП «Войковець» та актом № 13 від 16.06.2009 р. ОСОБА_1 О . до власника земельної ділянки – Керченської міської ради у порядку, встановленому Земельним кодексом України не зверталася, рішення щодо відведення земельної ділянки на ім'я відповідача не приймалося, дозвіл на будівництво гаражу не надавався.  

    Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала частково , пояснила, що вказаний гараж вона використовує на підставі розписки про отримання грошей, що була видана їй ОСОБА_2, якому вона зайняла йому гроші, а він дозволив їй користуватись гаражем, що був встановлений ним на виділений йому рішенням виконкому Керченської міської ради земельній ділянці. На сьогодні ОСОБА_2 постійно проживає на території Російської Федерації. Просила надати ОСОБА_2 відстрочку виконання рішення суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

    Враховуючи вказані обставини, ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи був залучений ОСОБА_2.

Третя особа ОСОБА_2, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, про причини неявки до суду не повідомив. Представником позивача у судове засідання надана довідка, з якої вбачається, що ОСОБА_2 був виписаний у 2002 році у м. Єйськ Краснодарського краю Російської Федерації.

      Вислухавши пояснення представника сторін і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

    Судом встановлено, що відповідач використовує металевий гараж на території мікрорайону «Луч» в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі, що підтверджується викопіровкою з Генерального плану міста Керчі (а.с.7), реєстром № 2 від 16.06.2009 р. самовільних гаражів по мікрорайону «Луч», складеним КП «Войковець» та затвердженим начальником управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради 16.06.2009 р. (а.с.5-6) та актом № 13 від 16.06.2009 р. (а.с.8). Згідно з актом від 16.06.2009 р. ОСОБА_1 дійсно використовує металевий гараж, що знаходиться на території мікрорайону «Луч» в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі. Відповідач цей факт підтвердила у судовому засіданні.

    Металевий гараж в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі був встановлений ОСОБА_2 на підставі рішенням виконкому Керченської міської ради від 22.02.1985 р. № 106 про дозвіл на встановлення металевого гаражу на земельній ділянці в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі (а.с.13-14). Відповідно до п. 3 вказаного рішення у випадку вибуття ОСОБА_2 з вищевказаної адреси авто гараж підлягає знесенню за його рахунок.

    Як вбачається з довідки КП «Войковець» від 12.11.2009 р. №1877 ОСОБА_2 був виписаний у 2002 році у м. Єйськ Краснодарського краю Російської Федерації (а.с.21), отже відповідно до п.3 рішення виконкому Керченської міської ради від 22.02.1985 р. № 106, ОСОБА_2 повинен був за власний рахунок знести гараж ще в 2002 році.

    Суд не приймає до уваги довідки, надані представником позивача про те, що ОСОБА_2 помер в 2001 році (а.с.20,31), тому що відповідач спілкується з ним, а згідно з довідки КП «Войковець» від 12.11.2009 р. №1877 ОСОБА_2 був виписаний у 2002 році у зв’язку з переїздом (а.с.21).

    ОСОБА_1 надана копія розписки, що була видана їй ОСОБА_2 29.06.2000 р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 зайняла ОСОБА_2 гроші в розмірі 250 доларів США, а останній у випадку неповернення вказаної суми передає їй гараж у безповоротне користування (а.с.22).

    Отже на сьогодні саме ОСОБА_1 використовує гараж, що розташований на земельній ділянці в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі.

    ОСОБА_1  до власника земельної ділянки – Керченської міської ради у порядку, встановленому Земельним кодексом України, з приводу передавання у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки за вказаною адресою не зверталась, рішення Керченської міської ради щодо відведення земельної ділянки на ім'я відповідача не приймалося.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України N 2768-III від 25.10.2001 р. громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.  Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

    У частині третій статті 125 Земельного кодексу України визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.

Стаття 126 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України з емлі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності

За ст. 80 Земельного кодексу України територіальні громади реалізують право власності на землі комунальної власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Таким чином, вирішальним у даному випадку є факт користування земельною ділянкою, на якій розташований гараж, тому суд дійшов висновку, що металевий гараж на території мікрорайону «Луч» в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі використовується відповідачем самовільно, враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити позов повністю. Підстав для надання відстрочки виконання рішення суду в порядку ст. 217 ЦПК України не вбачається.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРIШИВ:

    Позов Керченської міської ради АР Крим до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, - задовольнити повністю.

    Зобов'язати ОСОБА_1 , що проживає за адресою: 98300, АДРЕСА_1, повернути Керченській міській раді АР Крим самовільно зайняту земельну ділянку на території мікрорайону «Луч» в районі жилого будинку № 16 по вул. Генерала Петрова у м. Керчі, шляхом знесення металевого гаражу, що встановлений на цій земельній ділянці, за рахунок ОСОБА_1.

    Стягнути з ОСОБА_1  в дохід держави 8,50 грн. державного мита.

     Стягнути з ОСОБА_1  на користь Керченської міської ради АР Крим 37,80 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

    Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                О. Я. Цветков