УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/716/17                                         Суддя 1 інстанції Кащук Д. А.

Номер провадження 11-кп/774/384/К/18         Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року                                                        м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

           головуючого судді                   Пістун А.О.

           суддів                                        Остапенко В.О., Коваленко Н.В.

           за участю секретаря судового засідання            Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області капітана внутрішньої служби ОСОБА_2 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області капітана внутрішньої служби ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання за вироком суду у зв’язку із закінченням іспитового строку засудженого ОСОБА_3,-

                          Учасники судового провадження:

          прокурор                                            Прудніков Р.А.

            В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі начальник Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року у зв’язку із закінченням іспитового строку.

06 липня 2018 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області про звільнення засудженого від призначеного покарання вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року.

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2018 року у задоволенні подання було відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що засуджений ОСОБА_3 не виконує покладені на нього обов’язки судом, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому уповноважений орган з питань пробації повинен внести до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Із зазначеним поданням Софіївський районний сектор з питань пробації до суду не звертався. Суд не вбачає підстав для звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного 06 липня 2017 року вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області покарання, в зв'язку з тим, що останній в порушення ч.2 ст.78 КК України в повному обсязі не виконав покладені на нього обов'язки згідно вироку Софіївського районного суду від 06 липня 2017 року.

 В обґрунтування вимог апеляційної скарги начальник Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області посилається на ті обставини, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання, оскільки орган пробації вжив всіх заходів для виконання вироку Софіївського районного суду від 06 липня 2017 року. Значення іспитового строку полягає в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Згідно наявної інформації, наданої Софіївським ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, до адміністративної та кримінальної відповідальності за період іспитового строку з 06.07.2017 по 06.07.2018 року засуджений ОСОБА_3 не притягувався, тому орган пробації звернувся з поданням про звільнення засудженого від призначеного покарання у зв’язку із закінченням іспитового строку.

 В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив колегію суддів відмовити у її задоволенні, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Засуджений ОСОБА_3 до апеляційного суду не з’явився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Згідно вимог ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який  здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у разі невиконання покладених на нього обов’язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Крім цього, підставою для скасування іспитового строку згідно з вимогами ст.166 КВК України є невиконання засудженим покладених обов’язків та його небажання стати на шлях виправлення.

При звільненні засудженого від призначеного йому покарання, суд зобов’язаний з’ясувати, чи мав засуджений реальну можливість виконати покладені на нього обов’язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що контролює відбування покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

   На думку колегії суддів, розглядаючи подання Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області, суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону та зробив обґрунтований висновок про невиконання засудженим ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків та його небажання ставати на шлях виправлення. 

Аналізуючи доводи апеляційної скарги в частині того, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Так, вироком  Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року, яким його було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, до обмеження волі строком на 1 рік, з випробувальним терміном на 1 рік та відповідно до п.п.1, 2, ч.1 ст. 76 КК України на нього було  покладено обов’язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а.кп. 2-3).

Засудженому ОСОБА_3 відомо було про покладені на нього вироком суду обов’язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

  ОСОБА_1 отримання копії зазначеного вироку суду уповноваженим органу з питань пробації  було направлено виклик до органу пробації за адресою місця проживання засудженого, однак ОСОБА_3 на виклики не з’являвся. В зв`язку з неявкою засудженого на виклики до органу пробації та не повідомлення про зміну місця проживання 27.112017 року начальником Софіївського районного сектору з питань пробації ПС МРУ ПВККПП МЮ було направлено подання про передачу матеріалів щодо ОСОБА_3 для проведення подальших розшукових заходів (а.кп.18), проте вжитими заходами місцезнаходження засудженого не встановлено. На теперішній час, відповідно до постанови Софіївського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 02.02.2018 року, ОСОБА_3 перебуває у розшуку (а.кп.21).

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 в повному обсязі не виконав покладені на нього обов'язки згідно вироку Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2017 року, тому немає підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання у зв’язку із закінченням іспитового строку.

Отже, суд, відповідно до ст. 78 КК України та ст. 166 КВК України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у звільненні засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання призначеного вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2017 року у зв’язку із закінченням іспитового строку, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

   Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

     Апеляційну скаргу начальника Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області капітана внутрішньої служби ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу  Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Софіївського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області капітана внутрішньої служби ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання за вироком суду у зв’язку із закінченням іспитового строку засудженого ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її  проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

  Судді Апеляційного суду

          Дніпропетровської області

           А.О. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Остапенко