Справа № 2-326/2008 p.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2008 року Межівський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої судді     Літвінової Л.Ф.

при секретарі     Головатенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Земля» Межівського району про визнання угоди дійсною та визнання права власності на домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2008 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ТОВ «Земля» Межівського району про визнання угоди дійсною та визнання права власності на домоволодіння.

В обгрунтування позову останній зазначив, що 21 липня 1983 року колгосп ім. Фрунзе Межівського району продав йому домоволодіння, яке розташоване в смт. Межова по вул.  Колгоспній, 56 Дніпропетровської області, за 6570 рублів. На сьогодні його вартість складає 10115 гривень.

Сторони за договором угоду купівлі-продажу фактично виконали, так як він власнику домоволодіння його вартість виплатив, користується домоволодінням і мешкає в ньому. Але в нотаріальній конторі цей договір не посвідчувався, тому він є нікчемним.

Тепер йому потрібно оформити будівлю на своє ім'я, але колгосп ім. Фрунзе не існує, так як він був реорганізований в КСП ім. Фрунзе, яке ліквідовано, а правонаступником його є ТОВ «Земля» Межівського району.

Позивач просить суд визнати угоду купівлі-продажу дійсною та визнати за ним право власності на домоволодіння.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, перевіривши зібрані в справі докази, прийшов до наступного.

Виходячи з матеріалів справи встановлено, що 21 липня 1983 року ОСОБА_1 придбав житловий будинок загальною площею 62 кв.м., який розташований в смт. Межова по вул.  Колгоспній, 56 Дніпропетровської області, що підтверджується типовим договором про передачу господарством працівнику у власність житлового будинку з надвірними будівлями та довідкою № 46 від 06.08.2008 року, виданою дирекцією ТОВ «Фрунзе».

У відповідності ст. 220 ЦПК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння іншим особам.

ОСОБА_1 повністю виконав угоду, а відповідач та його правонаступники ухиляються від її нотаріального оформлення, чим перешкоджають позивачу володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати угоду купівлі-продажу домоволодіння, розташованого в смт. Межова по вул.  Колгоспній, 56 Дніпропетровської області, укладену між ОСОБА_1 та колгоспом ім. Фрунзе Межівського району, дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, яке розташоване в смт. Межова по вул.  Колгоспній, 56 Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.