УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 215/5146/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Кислиця І.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2018 року, яке ухвалено суддею Коноваленком М.І. о 13 годині 02 хвилини у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 08 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та мають спільну доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає разом з матір'ю - позивачем у справі. Відповідачем на утримання доньки сплачуються щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), однак цих коштів, на думку позивача, недостатньо для гармонійного розвитку дитини для задоволення всіх її потреб.

Так, у зв'язку з тим, що донька ОСОБА_3 поглиблено вивчає англійську мову, а шкільний курс англійської мови є недостатнім, позивач вимушена була наймати репетитора з англійської мови, якому з січня 2015 року до листопада 2017 року було сплачено 30400,00 гривень, а 24.10.2017 року ОСОБА_3 зайняла 2-е місце у ІІ (обласному) етапі Всеукраїнської олімпіади з англійської мови.

Крім цього, у період 2016 - 2017 роки, позивач витратила на шкільний інвентар та одяг для доньки 4386,56 гривень.

Позивач вважає, що відповідач є здоровою працездатною особою та здатний сплачувати додаткові кошти на утримання дитини, тому на підставі статей 180, 185 СК України, просить стягнути половину понесених нею витрат у розмірі 17393,28 гривень.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, позивач вважає, що суд першої інстанції не надав обґрунтування своєму висновку про недоведеність факту потреби у додаткових витратах на дитину. Сак по собі факт навчання дитини в спеціалізованій шкоді не свідчить про отримання нею достатніх знань з англійської мови та про відсутність необхідності в додаткових заняттях. Окрім того, позивач вважає, що нею доведено високий рівень кваліфікації репетитора з англійської мови та наявність успіхів у навчанні у доньки. Саме позивач по справі несе витрати на утримання доньки, а коштів, які надаються відповідачем, не вистачає навіть на придбання предметів першої необхідності, а тому перелічені у позовній заяві витрати на дитину є обґрунтованими та мають бути відшкодовані за рахунок відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги і відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі по 23.10.2013 року та мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5,17).

Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 31.05.2013 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 на користь матері дитини ОСОБА_1, у розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.13).

Неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається в 10 класі Криворізької загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивченням іноземних мов (а.с.9).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, які понесла позивачка на утримання доньки не є додатковими витратами, оскільки позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності особливих обставин, що спричинили чи могли спричинити додаткові витрати на дитину в сумі 17 393,28 грн., які відповідач в добровільному порядку не відшкодовує. Крім того, судом було взято до уваги й те, що відповідач ОСОБА_2, окрім сплати аліментів за виконавчим листом, щомісячно надає матеріальну допомогу доньці та, за необхідності, купує необхідні їй речі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. №2402-III, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Участь у додаткових витратах на дитину є обов'язком, а не правом батька (матері), незалежно від сплати аліментів.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Наявність таких додаткових витрат, з урахуванням положень ст. 81 ЦПК України, має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, до складу додаткових витрат не підлягають зарахуванню витрати, пов'язані з придбанням одежі та шкільного інвентарю дитині, оскільки вони не є додатковими в правовому розумінні і такі витрати мають покриватися аліментами, які сплачує відповідач ОСОБА_2 на утримання дитини за рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 31.05.2013 року.

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що аліментів не вистачає на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, колегією суддів відхиляються, як такі, що не мають правового значення для вирішення цивільного спору про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, та можуть бути враховані виключно при вирішення питання щодо зміни розміру аліментів у порядку ст. 192 СК України.

Не можна віднести й до додаткових витрат на дитину, кошти витрачені позивачем ОСОБА_1 на оплату послуг репетитора з англійської мови з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем в апеляційній інстанції, неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається в 10 класі Криворізької загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивчанням іноземних мов (а.с.9).

24.10.2017 року ОСОБА_3 зайняла 2-е місце у ІІ турі Всеукраїнської олімпіади з англійської мови (а.с. 9)

Згідно ж інформації, яка міститься у заявці на участь команди Дзержинського району м.Кривого Рогу в олімпіаді з англійської мови та у листі про Наслідки участі команди школярів у олімпіаді з англійської мови (а.с. 11-12), проведення конкурсів зі знання англійської мови серед учнів проводиться в межах загальноосвітньої програми та підготовку кожного учня до конкурсу здійснює вчитель. Підготовку неповнолітньої ОСОБА_3 до участі в конкурсі проводив старший вчитель вищої категорії вищеназваного шкільного закладу Янцева Н.В., у зв'язку з чим колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що зайняття дитиною призового місця на олімпіаді з англійської мови пов'язане саме з додатковими заняттями з репетитором.

Отже, зважаючи на навчання ОСОБА_3 в школі з поглибленим вивченням англійської мови та відсутності в матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів про те, що індивідуальні здібності дитини потребують додаткового поглибленого вивчення англійської мови поза межами спеціалізованого учбового закладу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, понесених на оплату репетитора з англійської мови.

Також, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає за необхідне наголосити на добросовісному відношенні відповідача ОСОБА_2 у витратах на виховання дитини ОСОБА_3 та, враховуючи вік дитини (на момент подання даного позову ОСОБА_3 була ученицею 10-го класу і їй виповнилося 15 років) надання їй матеріальної допомоги у вигляді перерахування коштів на картку «Юніор» та придбання необхідних речей (а.с. 40-41).

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1- залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 04 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: