справа №2-о-24/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

12 січня 2010 р.                                                                                                            м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця  звернулася до Керченського міського суду АР Крим із заявою про встановлення факту , що має юридичне значення, а саме, що заповіт від 20.08.1991 р., посвідчений державним нотаріусом Першої Керченської державної нотаріальної контори, в якому майно її матері заповідане спадкоємцю – доньці, прізвище, ім’я, по-батькові якої російською мовою зазначено в ньому « Осипенко Наталии Гавриловне» належить заявниці . Заява мотивована тим, що 20.08.1991 р. її матір’ю – ОСОБА_2 в заповіті на ім’я заявниці було зроблено особисте розпорядження на випадок її смерті, яким вона заповіла все своє майно своїй доньці ОСОБА_1, але при написанні її ім’я російською мовою було записано «Наталии», тоді як за свідоцтвом про народження, свідоцтвом про укладення шлюбу та за паспортом її ім’я російською мовою зазначено «Наталья». Крім того, у свідоцтві про народження заявниці по-батькові її матері зазначено російською мовою «Эмеляновна», а в заповіті та інших документах російською мовою правильно зазначено «Емельяновна». У зв’язку з цим вона не може повною мірою підтвердити своє право на спадщину за заповітом, що є підставою для звернення до суду. У судовому засіданні заявниця вимоги підтримала, просила задовольнити заяву у повному обсязі. Додала копії свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження, в яких по-батькові її матері російською мовою зазначено «Емельяновна».  

Заінтересована особа – Перша Керченська державна нотаріальна контора у судове засідання явку представника не забезпечила, подала письмову заяву, в якій проти задоволення заяви не заперечує, просить розглянути справу за відсутності її представника.

Вислухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, народилася 09 травня 1953 року, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.5), в якому її ім’я російською мовою вказано «Наталья», а матір’ю записана російською мовою « Полищук Ольга Эмеляновна» .

14.08.1991 р. ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, після чого їй було присвоєно прізвище «Осипенко», про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу (а.с.4), в якому її ім’я російською мовою вказано «Наталья».  

20.08.1991 р. її матір’ю – ОСОБА_2 в заповіті, посвідченому державним нотаріусом Першої Керченської державної нотаріальної контори та зареєстрованому за реєстр. № 1-3863, було зроблено особисте розпорядження на випадок її смерті, яким вона заповіла все своє майно своїй доньці ОСОБА_1, але при написанні її ім’я російською мовою було записано «Наталии» (а.с.8). У вказаному заповіті по-батькові заповідача російською мовою вказано «Емельяновна».

Зі свідоцтва про смерть заповідача вбачається, що ОСОБА_2 померла 29.12.1998 р. (а.с.4). По-батькові матері заявниці російською мовою вказано «Емельяновна». Зі свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження ОСОБА_2, наданих заявницею у судовому засіданні також по-батькові її матері російською мовою зазначено «Емельяновна». Отже суд приходить до висновку, що у свідоцтві про народження заявниці при написанні російською мовою по-батькові її матері було допущено дві помилки, тобто замість «Емельяновна» було помилково зазначено «Эмеляновна». А у заповіті від 20.08.1991 р. було допущено помилку при написанні російською мовою ім’я заявниці, тобто замість правильного «Наталье» було помилково зазначено «Наталии».  

З урахуванням збігу в зазначених документах, а також у поясненнях допитаної у судовому засіданні заявниці, всіх відомостей, що стосуються матеріалів справи, суд вважає можливим встановити факт, що має юридичне значення, а саме що дані, зазначені у заповіті від 20.08.1991 р., посвідченому державним нотаріусом Першої Керченської державної нотаріальної контори, про спадкоємця - ОСОБА_1 стосуються саме заявниці, а сам заповіт належить ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213-215, 234, 259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,  - задовольнити.

Встановити факт, що заповіт від 20 серпня 1991 року, посвідчений державним нотаріусом Першої Керченської державної нотаріальної контори та зареєстрований за реєстр. № 1-3863, в якому все майно, що належало  ОСОБА_2 (рос. мовою – ОСОБА_5), заповідане спадкоємцю – доньці, прізвище, ім’я, по-батькові якої російською мовою зазначено в заповіті « Осипенко Наталии Гавриловне», належить громадянці України ОСОБА_1 (рос. мовою – ОСОБА_6), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                               О. Я. Цветков