Справа № 2- а-1448/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з відповідача 28287,94 грн. доплати до заробітної плати , як працюючій на території радіоактивного забруднення , передбаченій ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ у зв’язку з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивачка, згідно поданої заяви просить позов розглянути без її участі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглянути без їх участі. .
Встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та територія, на якій проживає позивачка, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту, довідкою міської ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачка з 01січня 1999 року по 31 грудня 2008 року працювала в Комбінаті громадського харчування райспоживспілки, що розміщується в м. Олевськ та отримувала щомісячно доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, копією трудової книжки, довідками з місця роботи.
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а саме зони посиленого радіоекологічного контролю, виплачується щомісячна доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.
Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2008 року в сумі 28267,94 грн., а
саме:
(74х15 міс.) + (90х3 міс.) + (118грн.х5міс.).+ (118грн.х9міс.).+( (140грн.х6міс).+(165грн.х6міс.)+
(185грн.х11міс.)+(205грн.х9міс.)+(237грн.х4міс.)+(262грн.х3міс.)+(290грн.х3міс.)+(310грн.х2міс.)+(332грн.х4міс.)+(350грн.х6міс.)+(375х5міс)+(400грн..х4міс.)+(420грн.х2міс.)+(440грн.х3міс.)+ (460грн.х3міс.)+ (515грн.х3міс.)+ (525грн.х 6міс.)+(545грн.х 2міс.)+ (605х1міс.) = 28799 – 531,06 грн. отриманих коштів = 28267,94 грн., а не 28287,94 як зазначено в позовній заяві.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується у зоні посиленого радіоекологічного контролю щомісячна грошова доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплати доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 – 28267,94 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення .
Стягнути з У правління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 286,08 гривень на користь держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: