Справа № 2- а-1412/2009 рік
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“,
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на користь позивача ОСОБА_2 5623,80 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення за період з 01 січня 1999 року по 01 травня 2003 року, а також стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 7107,60 грн. доплати до пенсії на придбання чистих продуктів харчування, у зв’язку з тим, що вони є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, проживають та працюють на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.
Крім того позивачі просять допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по допомозі та доплаті як особам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення, про що надали відповідну заяву.
Позивачі, згідно поданої письмової заяви, позовні вимоги підтримують повністю, просять справу розглянути без їх участі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно задоволення позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.
Встановлено, що позивачі є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії. Територія, на якій проживають позивачі, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копіями паспортів позивачів, довідками Олевської міської ради, посвідченнями осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачка є пенсіонером за інвалідністю та отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації доплату до пенсії в розмірі 5,20 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі.
Позивач з 01 серпня 1986 року по 21 квітня 2003 року працював у ВАТ «Олевський завод тракторних нормалей», що розміщується на території посиленого радіоекологічного контролю, а саме в м. Олевську Житомирської області, що підтверджується довідками з місця роботи і отримував щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації доплату в розмірі від 0,78 грн. до 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова доплата до пенсії у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплати нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплат. Виплати доплат по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачів у їх праві на отримання доплат в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.
Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення на користь працюючого позивача підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 січня 1999 року по 01 травня 2003 року , в сумі 5623,80 грн., а саме : 74х15 + 90х3 + 118 х 18 + 140 х 6 + 165 х 6 + 185 х 3 = 5889,00 грн. – 265,20 грн. отриманих коштів = 5623,80 грн. , як зазначено в позовній заяві.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення доплати до пенсії передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 вересня 2008 року по 01 вересня 2009 року, оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 24 вересня 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду), а саме: 525х1 + 545х2 + 605х4+ 625х3 + 630х2 = 7170,00 грн. – 62,40 грн. отриманих коштів = 7107,60 грн. , як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Враховуючи те, що вимога позивачів стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по допомозі та доплаті як особам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не мотивована та не обґрунтована , то в цій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), рішенням Конституційного Суду № від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, коштів передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_2 5623,80 гривень доплати до заробітної плати як особі , яка працює на території радіоактивного забруднення .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 7107,60 гривень доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 130,71 грн. державного мита на користь держави.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: