Справа № 2-а-1476/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          23 грудня 2009 року                                                                                           м. Олевськ

          Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги   громадянам,  які працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н  О В И В :

            Позивач  звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на його користь з відповідача 39363,33  грн.  доплати до заробітної плати , як працюючому  на території радіоактивного забруднення , передбаченої  ч. 1 ст. 39 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  у зв’язку з тим, що він є особою, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи    3-ої категорії, працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

           Позивач, згідно поданої заяви  просить позов розглянути без його  участі.

          Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять позов розглянути без їх участі. .          

Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та територія, на якій проживає позивач, а саме с. Нові Білокоровичі  Олевського району  Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту, довідкою селищної ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Позивач працював   з січня 1998 року по листопад 2000 року в ТОВ «Олевськгазбуд», що розміщується в м. Олевськ  на території зони посиленого радіоекологічного контролю та  з квітня 2005 року по грудень 2008 року  в  Олевському управлінні водного господарства, що розміщується в смт. Нові Білокоровичі Олевського району  на території зони гарантованого добровільного відселення  та отримував щомісячно  доплату до заробітної плати в розмірі 5,20  гривень та 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача,  копією трудової книжки,  довідкою селищної ради, довідками  з місця роботи.                  

            Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна  доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за роботу на території  зони  посиленого радіоекологічного контролю та щомісячна  доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат за роботу на території  зони гарантованого добровільного відселення.. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.

             В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри  доплати. Виплати  доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

    Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання  доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого  вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення з 01 січня  1998 року  по 30 листопада 2000 року та з 01 квітня 2005 по 31 грудня 2008 року  в сумі 26948,49 грн.    (за виключенням періодів, коли позивачу доплата до заробітної плати виплачувалась в розмірі , меншому, ніж 5,20 грн. та  10,50 грн. щомісячно), а  саме:

1) (45грн.х1міс.)+(55грн.х6міс.)+(74грн.х9міс.)+(74грн.х1міс.).+ (118грн.х5міс.) .=  1041 грн. –162,01  грн. отриманих коштів = 878,99  грн.

2)(290грн.х2)х2міс.+(332грн.х2)х4міс.+(350грн.х2)х5міс.+(375х2)х5міс.+(400грн..х2)х1міс.+ (400грн.х2)х3міс.+(420грн.х2)х1міс.+(440грн.х2)х2міс.+(460грн.х2)х1міс.=  26416грн. – 346,50  грн. отриманих коштів = 26069,50  грн.,

Тобто загальна сума заборгованості позивачу по зазначеній доплаті становить: 878,99 грн.+ 26069,50 грн. = 26948,49 грн., а не  39363,33  грн. як зазначено в позовній заяві.

    Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, оскільки саме відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

            Керуючись ст. 22 Конституції  України,  ст.  39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,                                            

ПОСТАНОВИВ:

            Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги   громадянам,  які працюють на території радіоактивного забруднення -  задовольнити частково.

            Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1    коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь   ОСОБА_1   - 26948,49  гривень доплати до заробітної плати  як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення .            

 Стягнути з   Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  державне мито в сумі  272,88  гривень   на користь держави.  

              ОСОБА_1   звільнений  від сплати державного мита на підставі   п. 18     ч. 1  ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».  

В решті позову відмовити за безпідставністю.        

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: