Ухвала

04 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 753/1139/18

провадження № 61-39592 ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2018 року за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, а саме замінити стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником ОСОБА_1 та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа довиконання.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Замінено первісного стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», його правонаступником - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року у справі № 2-5503/12 (провадження № 2/753/628/13) про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором. Поновлено стягувачу ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року у справі № 2-5503/12 (провадження № 2/753/628/13) про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором. В іншій частині задоволення заяви відмовлено.

Постановою Апеляційного суду міста Києвавід 07 червня 2018 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

До Верховного Суду 09 липня 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядкуухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Постанова Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2018 року прийнята за результатами здійснення апеляційного перегляду ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року, яка віднесена до категорії ухвал, вказаних у пунктах 24 і 28 частини першої статті 353 ЦПК України, які не підлягають касаційному оскарженню в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, частиною третьою статті 3, пунктом 3 частини першої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2018 року за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь