Справа № 2-545/10

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 січня 2010 року                                                                               м. Запоріжжя

            Шевченківський районний  суд  м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                                                                    Тютюник М.С.

при секретарі                                                                                                               Мухіній М.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,          

                                                       В С Т А Н О В И В :      

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей. В позові зазначає, що з 1993 року по 04.06.2009 рік  перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано за рішенням суду. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей синів – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які  знаходяться на утриманні позивачки. Добровільно матеріальну допомогу на утримання синів відповідач не надає. Позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1\6 частини  частини  всіх  видів  його  доходів щомісячно до повноліття дітей, але не менше чім 30 %  прожиткового мінімуму  на  дитину  відповідного віку .

             У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на недостатність її заробітної  плати для утримання дітей, відсутність матеріальної допомоги з боку відповідача, хворобливий стан здоров’я молодшого сина.

Відповідач до суду не з’явився за невідомих причин та від нього не надходило заяв про  причини неявки, хоча про день час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У зв`язку з даними обставинами суд розглянув справу за відсутності відповідача, згідно з вимогами ч.1 ст. 224 ЦПК України, про що наполягала позивач.    

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити.

           Судом  встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було (а.с.3). Сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4,5), які знаходиться на утриманні позивачки, що також підтверджується довідкою про проживання дітей з позивачкою. Хворобливий стан здоров’я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджено медичними документами.

          Відповідач, маючи дохід, добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, інших дітей не має, відрахувань також.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру стягуваних аліментів  суд приймає до уваги стан здоров’я  та матеріальне становище дитини, позивачки та відповідача.    

 Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. Відповідно штампу вхідної кореспонденції позов пред’явлено 03 листопада 2009 року (а.с.1).

Вимоги ч.ч.2-3 ст. 183 СК України передбачають порядок стягнення аліментів на двох на більше дітей, який суд вважає за необхідне застосувати в даному випадку.

Приймаючи до уваги всі обставини, а також дохід позивачки у розмірі 1300 грн., котрого явно не достатньо для належного утримання дітей, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання синів в розмірі 1\6 частини  всіх  видів  доходів відповідача  щомісячно але не  менше чім 30 %  прожиткового мінімуму  на  дитину  відповідного віку до повноліття найстаршої дитини, а саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а надалі, у разі відсутності звернення ОСОБА_2 до суду з вимогою про зміну розміру аліментів, аліменти з нього стягувати на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з  вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, а саме на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

            Крім того, оскільки позивачка звільнена від судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 180 , 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 223, 224-226, 294, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.                                             Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1\6 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно але не менше чім 30 %  прожиткового мінімуму  на  дитину  відповідного віку до повноліття найстаршої дитини,  а надалі, у разі відсутності звернення ОСОБА_2 до суду з вимогою про зміну розміру аліментів, аліменти з нього стягувати на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з  вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнення аліментів проводити з 03 листопада 2009  року.

Стягнути  з ОСОБА_2 державне  мито у  розмірі 51 гривні  та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  розгляду  справи у розмірі 250 гривень в прибуток  держави.    

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання ним копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії скарги до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                     Тютюник  М.С.