Справа № 2-а-1915/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 2050,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 33272,00 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.
Встановлено, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю , що стверджується копією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи , копією паспорту, довідкою з місця проживання.
Позивачка з 04 червня 1997 року по 01 липня 2009 року працювала на території посиленого радіоекологічного контролю в м. Олевську Житомирської області та отримувала щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації доплату в розмірі 5,20 грн. та допомогу в розмірі 1,60 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується копією паспорту, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи, копією трудової книжки.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 липня 2009 року в сумі 1439,20 грн., тобто 545 х 1 х 30% + 605 х 4 х 30 % +625 х 3 х 30% = 1452,00 грн. – 12,80 грн. отриманих коштів = 1439,20 грн., оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 27 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата, яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до структури заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи зазначене, з 01 червня 1997 року по 01 липня 2009 року позивачці не доплачена доплата, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення в сумі 33332 грн., а саме: (15х7 міс.) +(45х6 міс.) +(55х6 міс.) + (74х15міс.) +(90х3міс.)+ (118грн.х5міс.).+(140грн.х6міс).+(165грн.х6міс.)+(185грн.х11міс.)+(205грн.х6міс.)+ (237грн.х4міс.)+(262грн.х3міс.)+(290грн.х3міс.)+(310грн.х2міс.)+(332грн.х4міс.)+(350грн.х5міс.)+ (375х3міс)+(400грн..х3міс.)+(420грн.х4міс.+(440грн.х3міс.)+(460грн.х3міс.)+(515грн.х3міс.)+(525грн.х 4міс.)+(545грн.х 2міс.)+ (605х4міс.) + (625х3міс.)= = 34086,00 грн. – 754,00 грн. отриманих коштів = 33332,00 грн. , а не 33272,00 грн. як зазначено в позовній заяві.
Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як працюючої на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивача 33332,00 грн. доплати, передбаченої ст. 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 1439,20 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 33332 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 333,32 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: