Справа № 2- а-1462/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з відповідача 29178,99 грн. недоплаченої грошової допомоги як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, 6396,75 грн. додаткової оплати праці як пенсіонеру, який працює на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вона проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивачка згідно поданої заяви просить позов розглянути без її участі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.
Встановлено, що позивачка є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту позивачки , довідкою з місця проживання, копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії.
Позивачка з січня 1999 року по грудень 2008 року працювала в Комбінаті громадського харчування райспоживспілки , що знаходиться в м. Олевськ Житомирської області і отримувала щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації доплату в розмірі 5,20 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується копією трудової книжки позивачки, довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача .
З 01 січня 1999 року по 31 грудня 2008 року позивачці не доплачена доплата, передбачена ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення в сумі 29178,99 грн., а саме:
74грн.х12міс.+74грн.х3міс.+90грн.х3міс.+118грнх6міс.+118грн.х12міс.+140грнх6міс.+165грн.х6міс.+185грн.х11міс.+205грн.х1міс.+205грн.х8міс.+237грн.х4іс.+262грн.х3міс.+290грн.х3міс.+ 310грн.х2міс.+332грн.х4міс.+350грн.х6міс.+375х5міс.+400грн..х3міс.+420грн.х4міс.+440грн.х3міс.+460грн.х3міс.+515грн.х3міс.+525грн.х6міс.+545грн.х2міс.+605х1міс =29711 грн. – 532,01 грн. отриманих коштів =29178,99 грн. , як зазначено в позовній заяві.
Позивачка є працюючим пенсіонером за віком і отримує щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації доплату до пенсії в розмірі 5,20 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення доплати у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати, як працюючому пенсіонеру передбаченої ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення з 01 травня 2002 року по 31 грудня 2008 року в сумі 6406,75 грн., тобто 140грн х 25% х 2міс.+165грн. х 25 % х 6міс.+185грн.х 25% х11міс.+205грн.х 25% х 9міс. +205грн.х 25% х 8міс.+237грн.х 25% х 4міс.+262грн.х25% х 3міс.+290грн.х25% х 3міс.+ 310грн.х 25% х 2міс.+332грн.х25% х4міс.+350грн.х25% х6міс.+375х25% х5міс.+400грн.х25%х 4міс.+420грн.х25%х3міс.+440грн.х25%х3міс.+460грн.х25%х3міс.+515грн.х25%3міс.+525грн.х25%х 6міс.+545грн.х25% х2міс.+605грн.х25% х1міс = 6406,75 грн. , а не 6396,75 грн. як зазначено в позовній заяві.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Пенсіонерам , які працюють у зонах радіоактивного забруднення , оплата праці додатково підвищується на 25 % від розміру мінімальної заробітної плати.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплат. Виплата доплат по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.
Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплат в розмірах , зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення та доплата, у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати, які передбачені ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносяться до структури заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як особи, яка працює на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивачки 6406,75 грн. доплати, передбаченої ч.2 ст. 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» , ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86,99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 29178,99 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення та 6406,75 грн. доплати як пенсіонеру , який працює на території радіоактивного забруднення , передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області державне мито в сумі 359,26 грн. в прибуток держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: