Справа № 2- а-1431/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 5349,90 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 34513,00 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Крім того позивач просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача допомоги як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач в судове засідання не з’явився, але в позові заявив прохання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.
Встановлено, що позивач є потерпілим 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій він проживає, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту, довідкою з місця проживання.
Позивач з 09 липня 1986 року по 13 січня 2003 року працював у ВАТ «Олевська райагропромтехніка», з 14 січня 2003 року по даний час працює у Олевському орендному підприємстві теплових мереж, що розміщуються в м. Олевськ Житомирської області і отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивача в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 вересня 2008 року по 01 вересня 2009 року в сумі 2131,80 грн., тобто 525 х 1 х 30 % + 545 х 2 х 30% + 605 х 4 х 30 % +625 х 3 х 30% +630 х 2 х 30% = 2151 грн. – 19,20 грн. отриманих коштів = 2131,80 грн., оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 28 вересня 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.
Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як працюючому на території радіоактивного забруднення з 01 січня 1998 року по 01 вересня 2009 року в сумі 34513,00 грн., а саме : 45 х 6 + 55 х 6 + 74х15 + 90х3 + 118 х 18 + 140 х 6 + 165 х 6 + 185 х 11 + 205 х 9 + 237х4 + 262х3 + 290х3 + 310х1 + 332х4 + 350х6 +375х5 + 400х4+ 420 х3 + 440х3 + 460х3 + 515х3+ 525х6 + 545х2 + 605х4+ 625х3 + 630х2 = 35421,00 грн. – 728,00 грн. отриманих коштів = 34513,00 грн. , як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Враховуючи те, що позовна вимога стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача недовиплачених коштів , передбачених ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не мотивована та не обґрунтована , то в цій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 , 256 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2131,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 34513,00 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 345,13 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: