Справа № 2-2329/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                      04 листопада 2009 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Горєєвій Ю.С., за участю сторін, розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду із позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на частину будівлю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 липня 2009 року позивачка та відповідачка  уклали договір купівлі-продажу частини будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Донецьк-38, вул. Чусовська, 1, умови якого повністю виконані: позивачка передала відповідачці грошові кошти у розмірі 20 000 грн., а відповідачка передала позивачці частину будівлі магазину, про що відповідачкою була видана розписка.  Сторони домовились нотаріально оформити договір в строк до 01 жовтня 2009 року. В теперішній час виникла необхідність нотаріального оформлення договору, однак відповідачка від цього ухиляється, тому позивачка змушена звернутися до суду. На підставі вищевказаного, позивачка просить суд визнати договір купівлі-продажу частини будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Донецьк-38, вул. Чусовська, 1 дійсним, визнати за нею право власності на вказану частину будівлі.

В судовому засіданні позивачка підтвердила свої позовні вимоги, наполягаючи на  їх задоволенні.

Відповідачка в судовому засіданні визнала позов в повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення.

              Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно розписки, відповідачка продала частину будівлі магазину, розташовану за адресою: м. Донецьк-38, вул. Чусовська, 1 ОСОБА_1, тобто правочин укладений з додержанням вимог ст. 203, 205 ЦК України.

Згідно зі  ч. 2 ст. 219 ЦК України суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особі яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Згідно розписки, ОСОБА_1 передала власнику частини будівлі магазину – ОСОБА_2 20 000 грн., в рахунок покупки вказаної частини будівлі, в свою чергу остання отримала вказану суму, що підтверджує  купівлю – продаж частини будівлі.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання згідно укладеного правочину купівлі – продажу виконала, сплативши ОСОБА_2 обумовлену вартість частини будівлі, остання отримала вказану суму, тому суд вважає за необхідне визнати вказаний правочин  купівлі – продажу дійсним та визнати за нею право власності на вказану частину будівлі.

Відповідачка позов визнала, тому суд у відповідності до ст. 174 ч.4 ЦПК України за наявності для того законних підстав повинен ухвалити рішення про задоволення позову.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 205, ч.2 ст. 219 ЦК України, ст.  213-215 ЦПК, суд,-

                                                В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати правочин  купівлі – продажу частини будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Донецьк-38, вул. Чусовська, 1, який зареєстровано в КП БТІ м. Донецька як ПП «Зустріч», укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  дійсним.

Визнати право власності на частину будівлі магазину, розташовану за адресою: м. Донецьк-38, вул. Чусовська, 1, який зареєстровано в КП БТІ м. Донецька як ПП «Зустріч» за ОСОБА_1.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти  днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                        Ю.Г. Сліщенко