1.

                                                                                                             Справа № 2-1707/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                   03 листопада 2009 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Горєєвій Ю.С., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачеві належить автомобіль марки ЗІЛ-138 «А», реєстраційний номер НОМЕР_1. 10 грудня 2008 року позивач з ОСОБА_2 склали договір –купівлі - продажу вказаного автомобіля, згідно якого позивач передав у власність відповідача автомобіль, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався поступово виплатити ОСОБА_1 кошти в рахунок покупки автомобіля. Але, відповідач не виконує умов договору, кошти позивачеві не сплачує, незважаючи на те, що продовжує користуватись автомобілем. В зв’язку з цим, позивач 18 травня 2009 року скасував довіреність на право керування ОСОБА_2 автомобілем. Незважаючи на це, відповідач автомобіль не повертає, користується ним за своїм розсудом, від добровільного вирішення питання ухиляється, в зв’язку з цим, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про витребування автомобіля у відповідача та стягнення з нього 10 00 грн. за використання автомобіля.

В судовому засіданні позивач підтвердив заявлені вимоги, та їх обґрунтування, наполягає на задоволенні позову.

  Відповідач в судовому засіданні позов в частині повернення автомобіля позивачеві визнав, в частині стягнення з нього 10 000 грн. не визнав, пояснив, що дійсно позивач передав йому в керування автомобіль ЗІЛ-138 «А», реєстраційний номер НОМЕР_2. В свою чергу, він повинен був виплатити позивачу 20 000 грн. в строк до 01 серпня 2009 року. Але, в зв’язку з тяжким матеріальним становищем, відповідач не має можливості виплатити вартість автомобіля. Не заперечує проти повернення автомобіля позивачеві. Стосовно стягнення з нього 10 000 грн. за використання автомобіля просить суд відмовити позивачеві, оскільки, останнім не надані докази щодо зносу, внаслідок експлуатації даного автомобіля саме на цю суму.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

                                                                                                                                                     2.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 10 грудня 2008 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 зобов’язався передати у власність ОСОБА_2 автомобіль ЗІЛ-138 «А», ОСОБА_2 в свою чергу, зобов’язався виплатити ОСОБА_1 вартість автомобіля в розмірі авансового платежу – 1 500 грн., в строк до 01 травня 2009 року – 7 000 грн., в строк до 01 серпня 2009 року – 14 000 грн. (а. с. 9).

Згідно довіреності від 10 грудня 2008 року, яка посвідчена нотаріально,  ОСОБА_1 передав в керування ОСОБА_2 автомобіль ЗІЛ- 138 «А» (а. с. 20).

18 травня 2009 року відповідно до витягу про реєстрацію в єдиному реєстрі довіреностей № 10499178 позивач скасував довіреність на право керування відповідачем ОСОБА_2 автомобілем марки ЗІЛ-138 «А», 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 12). Але, незважаючи на вимоги позивача повернути йому автомобіль, ОСОБА_2 продовжує користуватись ним, не маючи на це законних підстав.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 незаконно володіє автомобілем марки ЗІЛ-138 «А», 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1, що є підставою для задоволення позову в частині витребування автомобіля з володіння відповідача ОСОБА_2

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 10 000 грн. рахунок зносу, внаслідок експлуатації автомобіля,  суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним. Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

В судовому засіданні позивачем не надано доказів щодо зносу, внаслідок експлуатації даного автомобіля на 10 000 грн., в зв’язку з чим, позов в цієї частині задоволенню не підлягає .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 8,50 грн. судового збору, 37,50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 386, 387, 390 ЦК України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-      

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 автомобіль марки ЗІЛ-138 «А», 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

                                                                                                                                                  3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8,50 грн. – судовий збір; 37,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Петровського районного суду м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                    Ю.Г. Сліщенко