печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25510/17-ц

Категорія 18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Захарченка В.П., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кобзар Ю.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про розірвання договору та стягнення грошових коштів ,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, 23.01.2018 уточнивши який, просить:

- розірвати Договір №SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від «13» серпня 2012 р., який укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»,

- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за Договором №SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від «13» серпня 2012 р. у розмірі 49 000,00 (сорок дев'ять тисяч) доларів США,

- стягнути з відповідача на користь позивача проценти за користування банківським вкладом за Договором №SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від «13» серпня 2012 р. у розмірі 19116 (дев'ятнадцять тисяч сто шістнадцять) доларів США 71 цент, які нараховані за період з 01 березня 2014р. по 16 січня 2018 р. включно.

- стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 5581 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят один) долар США 97 центів за період з 08 квітня 2014р. по 16 січня 2018р.

- покласти судові витрати на відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 13.08.2012 р. був укладений Договір № SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт. 12 міс.»). Даний депозитний договір був укладений у відділенні банку м. Сімферополя Автономної Республіки Крим. Позивач 20.04.2017 р., 27.04.2017 р. на адресу головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк» направила заяви з проханням розірвати даний договір, видати через касу банку вклад, нарахувати та видати проценти, а також надання інформації щодо стану вказаного депозитного вкладу, але відповідачем було відмовлено, що є неналежним виконанням ПАТ КБ «ПриватБанк» своїх договірних зобов'язань із своєчасного і належного повернення банківських вкладів (грошових коштів), сум нарахованих відсотків, надання інформації за депозитними договорами є порушенням умов цих договорів і норм законодавства України.

10.05.2017 р. ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 10.05.2017 клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено та звільнено позивача від сплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25.09.2017 року апеляційну скаргу представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» - Багрової Є.О. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2017 року визнано неподаною та повернуто.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492), шляхом викладення його в новій редакції.

Згідно п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (редакції 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 19 ЦПК України, ухвалою суду від 24.01.2018 року цивільну справу призначеного до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у ПАТ КБ «Приватбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та закрито підготовче провадження у цивільній справі з призначенням справи до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини викладені у письмових заявах поданих до суду.

У судовому засіданні представник відповідача Кобзар Ю.Б. щодо задоволення позову заперечувала, просила відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмових заявах поданих до суду. Зокрема, відповідач вказує на відсутність достатніх підстав вважати, що між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено депозитний договір, оскільки підтверджень цій обставині позивач не надала. Також відповідач вказує на невірність складених розрахунків, та відсутність підстав для застосування положень ст.625 ЦК України.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (частина перша статті 1060 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).

Згідно з пунктом 8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Також пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174), передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються ним у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника виникає право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а у банку - відповідний обов'язок. Із договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено 13.08.2012 року договір № SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт, 12 міс.»), відповідно до якого ПАТ КБ «Приватбанк» оформив депозитний вклад на наступних умовах: сума вкладу 49000,00 доларів США; вклад формується на строк 366 днів по 13.08.2013 р. включно; банк відкриває рахунок № НОМЕР_2, на який зараховується вклад; процентна ставка 10% річних; при продовженні строку вкладу, розрахунок процентів за кожний новий строк вкладу здійснюється за процентною ставкою, яка діє в банку для продовжуваних депозитних вкладів без укладення додаткових угод; період нарахування процентів по вкладу - 1 місяць. Проценти до березня 2014 р. перераховувались на картковий рахунок 6762 4620 8454 4789.

Відповідно до п. 6 договору № SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт. 12 міс.») від 13.08.2012 р. в разі, якщо по закінченню строку вкладу, Клієнт не заявив про відмову від подовження строку, вклад автоматично вважається подовженим ще на один строк, який вказаний в п. 1 цього договору. Строк вкладу подовжується неодноразово без з'явлення Клієнта до Банку. При цьому новий строк вкладу та новий строк мінімального строку вкладу починається з дня, який наступний за датою закінчення попереднього строку вкладу.

Зазначений договір вкладу № SAMDN25000727885183 має особисті підписи клієнта та працівника банку ОСОБА_6; а також відтворення відбитка печатки банку технічними печатними засобами, договір містить інформацію з реквізитами банку, що вказує на відповідність договору вищевикладеним вимогам закону.

На підтвердження внесення коштів у порядку виконання умов договору від 13.08.2012 року № SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт. 12 міс.») на поточний особовий рахунок НОМЕР_2 позивач надала суду оригінал квитанції від 13.08.2012 року № 17023743, де зазначено, що ОСОБА_3 у відділенні № 29 Севастопольської Філії КБ «ПриватБанк» внесла 49000 доларів США, квитанція засвідчена особистим підписом касира банку ОСОБА_7

У відповідності до ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 Договору № SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт. 12 міс.») від 13.08.2012 р., сторони мають право достроково розірвати дійсний договір, повідомив про це іншу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору.

Позивач звернувся до банку 20.04.2017 із вимогою про розірвання договору від 13.08.2012, а повторно 27 .04.2017.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або з іноземній валюті, які розмішені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1066 ЦК України Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Вкладник неодноразово звертався до банку з вимогою повернути вклад, проте банк свої зобов'язання не виконав та на дані звернення повідомлено, що відповідальність за відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації, законом покладається на Російську Федерацію.

Пунктом 5 постанови Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя» зобов'язано припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, що унеможливлює діяльність відокремленого підрозділу банку на території АРК та м. Севастополя - філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно із ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

При цьому такі доводи відповідача є необгрунтованими, оскільки договір було укладено із ПАТ КБ «Приватбанк» як юридичною особою, що зареєстрована, станом на час укладання договору за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, та його діяльність регулюється нормативно-правовими актами України.

Позивач є власником наявних у неї на рахунку грошових коштів, і яке є непорушним в силу приписів ст. 41 Конституції України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

За договором № SAMDN25000727885183 від 13.08.2012 р. на суму вкладу нараховуються проценти за ставкою 10% річних, період нарахування - 1 місяць.

Також, оскільки банк повинен був повернути вклад через два банківських дні після отримання першої заяви Позивача про повернення депозиту, а Банк не повернув вклад у визначений строк в сумі 49000,00 доларів США і по день подання позову до суду, належним способом захисту права у вказаній частині буде застосування ч. 5 ст. 1061 ЦК України, згідно якої проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

З огляду на зазначене, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що доводи позовної заяви знайшли своє підтвердження наявними доказами у справі, а відтак підлягає стягненню з відповідача грошові кошти у розмірі 49000,00 доларів США, проценти за користування банківським вкладом у розмірі 19116, 71 доларів США, та 3% річних у розмірі 5581,97 доларів США.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, позивача якого звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 625,1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги задовольнити. Розірвати Договір №SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від «13» серпня 2012 р., який укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ( код 14360570 адреса: м. Київ вул. Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) грошові кошти за Договором №SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від «13» серпня 2012 р. у розмірі 49 000,00 (сорок дев'ять тисяч) доларів США.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 проценти за користування банківським вкладом за Договором №SAMDN25000727885183 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від «13» серпня 2012 р. у розмірі 19116 (дев'ятнадцять тисяч сто шістнадцять) доларів США 71 цент, які нараховані за період з 01 березня 2014р. по 16 січня 2018р. включно

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 3% річних у розмірі 5581 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят один) долар США 97 центів за період з 08 квітня 2014р. по 16 січня 2018р.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 29 217,84грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд ( а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.08.2018.

Суддя Л.І.Цокол