2-а-1339/09

        ПОСТАНОВА

       Іменем України

28 грудня 2009 р.                      м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Артемової Л.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та сплатити недоплачену суму, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі УПФУ), в якому вказав, що отримує пенсію за віком, є дитиною війни та має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається з розміру прожиткового мінімуму. Оскільки відповідач з 2006 року та по теперішній час відповідні виплати підвищення не проводив, просить визнати незаконною бездіяльність УПФУ, що призвела до порушення права на 30% підвищення пенсії з 09.07.2007 по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час; зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час з урахуванням підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком, зобов’язавши виплатити недоплачену суму з урахуванням індексу інфляції. Посилаючись на ч.1 ст. 268 ЦК України, просить поновити строк позовної давності, оскільки, на його думку, позовна давність на заявлені вимоги не розповсюджується.

Відповідачем надані письмові заперечення на позов, в яких вони просять відмовити у задоволенні позову у повному обсягу, посилаючись на те, що ОСОБА_1 згідно з матеріалів пенсійної справи № 131088 отримує підвищену пенсію, як учасник війни, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а згідно до ст. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

За спільним клопотанням позивача та відповідача суд, керуючись ст. 122 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження за відсутності сторін.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни за визначенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року, а саме: дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Запорізької області, отримує пенсію за віком. Також йому виплачується підвищення до пенсії як учасника війни відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом всього періоду, щодо якого заявлено позовні вимоги.

При вирішенні справи суд виходить з такого.

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року вказує, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року  визначає, що особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Стаття 10 п. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року поширює дію цього закону зокрема на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге.

Стаття 15 Закону № 3551 містить перелік пільг, встановлених для осіб, на який поширюється чинність цього закону, зокрема, відповідно до п. 23 статті членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1, будучи одночасно дитиною війни та учасником війни, підпадає під дію як Закону № 2195, так і Закону № 3551, тож при призначенні пенсії добровільно обрав пільгу, надану йому, як учаснику війни Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року.

Згідно обраної пільги ОСОБА_1 з липня 2007 року по грудень 2009 року пенсія виплачувалася з підвищенням на 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за період часу, щодо якого заявлено вимоги, ОСОБА_1, обравши пільгу як учасник війни, не мав права на додаткове отримання підвищення пенсії як дитина війни, тож порушень при призначенні та виплаті пенсії з боку відповідача допущено не було, що є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та сплатити недоплачену суму відмовити у повному обсягу.

Постанова набирає законної сили після строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання такої заяви, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

         Суддя                                 Л.Г. Артемова