Справа № 2а-28/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді БОБРОВСЬКОГО І.М.
при секретарі ЗАЦЕПІНІЙ І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до інспектора Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, УДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення інспектора ДПС та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2, УДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення інспектора ДПС та скасування постанови серії ВЕ № 109216 від 30.10.2009 року. Мотивує свої вимоги тим, що згідно до постанови його визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425.00 гривень. Вважає, що постанова незаконна, так як він не допускав порушень правил дорожнього руху.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги просить про задоволення позову. Пояснив, що 30 жовтня 2009 року о 19.25 год., на автодорозі Р-06 Ульянівка-Миколаїв керував автомобілем «ФІАТ», державний номер НОМЕР_1, коли на 180км автодороги, його зупинив інспектор ДПС ОСОБА_2, та склав протокол про адміністративне правопорушення, за порушення вимог п.14.6 г) Правил дорожнього руху – обгін заборонено на ділянках дороги з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості, та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425.00 грн.. Він не згоден з висновком інспектора і вважає, що правил не порушував, оскільки обгін здійснив поодинокого вантажного автомобіля, який рухався зі швидкістю біля 30 км/год., приблизно за 500м до кінця підйому в умовах достатньої видимості, про що зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення. Оскільки Правилами дорожнього руху не передбачено відповідальність за обгін на початку підйому або в умовах достатньої видимості, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Інспектор Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодший сержант міліції ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, клопотань про відкладення або про розгляд справи у його відсутність не надходило, що дає можливість розглянути справу у його відсутність на підставі ч.4 ст.128 КАС України, за наявним доказами в матеріалах справи.
Представник відповідача суб’єкта владних повноважень - УДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з’явився, але надіслав до суду письмове заперечення в якому зазначив, що позов не визнає, просить розглянути справу за відсутності відповідача. Зазначає, що згідно книги постових відомостей розстановки особового складу Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС, в період з 19.00 год. 30.10.2009 року до 07.00 год. 31.10.2009 року, молодший сержанта міліції ОСОБА_3 здійснював нагляд за дорожнім рухом на маршруті і патрулювання №1, що проходить на автодорозі Ульянівка-Миколаїв. Близько 19.25 год. 30.10.2009 року, на 180км автодороги, був поданий знак про зупинку водію автомобіля «ФІАТ», номерний знак НОМЕР_1, який в порушення вимог п.14.6 г) Правил дорожнього руху, здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю в кінці підйому, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 Додатку 2 Правил дорожнього руху, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. За вчинення вказаного правопорушення відносно водія ОСОБА_1 інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 071016 та винесено постанову серії ВЕ № 109216 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн..
Вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно до постанови серії ВЕ № 109216 від 30.19.2009 року, ОСОБА_1 30.10.2009 року на 180км автодороги Ульянівка-Миколаїв керуючи автомобілем НОМЕР_2, здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю в кінці підйому порушивши п.14.6 г) Правил дорожнього руху і його визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті передбачено, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.
Позивач заперечує проти змісту постанови, указує на відсутність об’єктивних доказів скоєння ним правопорушення.
Оскільки відповідачі в судове засідання не з’явилися та інших доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надали, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за №374/16390, яка розроблена відповідно до вимог КУпАП і встановлює порядок провадження у справах про адміністративні провадження, та порядок їх обліку, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
Проте, як встановлено в судовому засіданні, не дивлячись на невизнання правопорушником своєї вини інспектором ДПС не були допитані свідки правопорушення, пояснення яких могли бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, що могли б істотно вплинути на прийняте у справі рішення – не тільки порушує права правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП.
Крім того, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі обставини інспектором ДПС не з’ясовувались.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість доводів позивача ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно нього містять суперечливі дані щодо самого факту вчинення правопорушення, при цьому відповідачем за час розгляду справи не надано будь-яких інших доказів, які б спростували доводи заявника.
За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності у зв’язку з чим вважає за необхідне визнати протиправним рішення інспектора ДПС ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВЕ № 109216 від 30.10.2009 року за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, УДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення інспектора ДПС та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Постанову серії ВЕ № 109216 від 30.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340.00 грн., скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Южноукраїнського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: І.М. Бобровський