Справа № 527/1157/17

провадження 2/527/19/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Левицької Т.В.,

з участю секретаря - Папенко Л.І.,

представник позивача ( в режимі відеоконференції) - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,-

в с т а н о в и в :

15 червня 2017 року публічне акціонерне товариство «Дельта банк» звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Позов мотивовано наступним. 27 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» («ВАТ «Кредитпромбанк», надалі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд», як позичальником, було укладено Кредитний договір № 04/24/08-КЛТ, що діє зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до кредитного договору: № 1 від 27.06.2008 року, № 2 від 7.07.2008 року, № 9 від 31.07.2009 року, № 10 від 17.08.2009 року, № 19 від 25.06.2010 року, № 20 від 5.08.2010 року, № 27 від 31.07.2012 року, які є невід»ємною частиною договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором Банком було укладено договір іпотеки № 04/24/1 03/08-КЛТ від 07.07.2008 року з ОСОБА_4. Згідно нього предметом іпотеки є:

1)Коптильний цех загальною площею 239,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить Іпотекодателю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу ВСВ № 993540 від 20.06.2014 року, посвідченого Градизькою державною нотаріальнок конторою за реєстрованим № 1224, державна реєстрація проведена комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстраційній книзі № 1, запис № 13, реєстраційний номер 11119720;

2)Нежитлове приміщення магазину - офісу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 90,8 кв. м., та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності № 7 від 18.02.1998 року, виданого Кременчуцьким управлінням житлово-комунального господарства міської ради Полтавської області, державна реєстрація проведена комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстрацій комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстраційній книзі № ОН-1, запис № 2, реєстраційний номер 14966245.

27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк), а в розумінні вказаного договору Продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги ( про заміну кредитора у зобов'язанні).

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується виписками з особового рахунку Позичальника, який отримав кілька траншів кредитних коштів.

Позичальник не виконує зобов'язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором в частині своєчасного та повного погашення кредиту, чим істотно порушує умови Кредитного договору.

Станом на 06.06.2017 року його заборгованість, згідно наданого позивачем розрахунку, становить 14084876,85 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 85 копійок ), з якої :

-9409960, 85 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом;

-4669916,00 грн. - прострочені відсотки за кредитом;

-5000 грн - штраф;

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, 17 грудня 2013 року за вих. № 18.2 - 684 та № 18.2-683 Боржнику та Іпотекодавцю було направлено претензії з вимогою виконати порушені зобов'язання та сплатити борг, що виник у зв'язку з невиконанням Кредитного договору, проте Позичальник та Іпотекодавець, борг за кредитним договором не погасили.

Посилаючись на викладене, позивач прохав: в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 04/24/08-КЛТ від 27.06.2008 року в розмірі 14084876,85 грн. звернути стягнення за іпотечним договором № 04/24/1 03/08-КЛТ від 07.07.2008 року на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_4 (39600. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), а саме: коптильний цех, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та нежитлове приміщення магазину - офісу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; покласти на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримувала, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позові, прохала задовольнити його.

У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з»явився. Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Направив письмові заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги не визнав, прохав у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с. 225 -227).

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав з підстав, зазначених у письмовому запереченні. Вказував, що позивачем пропущено строк позовної давності. Надано заяву про її застосування.

Представники третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету у судове засідання не з»явилися. Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд на повідомили. Представник фонду гарантування вкладів фізичних осіб направив до суду письмові пояснення, згідно яких просив позов задовольнити (т.1 а.с.218-224).

В порядку п. 9 ч. 1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» («ВАТ «Кредитпромбанк» надалі Банк)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд», як позичальником, було укладено Кредитний договір № 04/24/08-КЛТ, що діє зі змінами та доповненнями (т.1 а.с. 8-11).

Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в межах загальної суми 9 000 000,00 грн (дев'ять мільйонів гривень 00 копійок).

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладання Сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього Договору, в сумах, зазначених в таких Додаткових договорах.

Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього Договору та термін його кінцевого повернення, визначається Додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.4 цього Договору.

Відповідно до п. 3.4.4 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 26 червня 2009 року.

Процентні ставки та валюта кредитування встановлюються в Додаткових угодах за кожним кредитом (пункт 2.7 Кредитного договору).

Позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами (пункт 3.4.3 Кредитного договору).

Згідно пункту 3.4.9 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами сплатити Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами.

27.06.2008 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої Позичальнику надано кредит в сумі 5 500 000,00 грн. (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) строком не пізніше 26.06.2009 року, процентна ставка встановлена в розмірі 25 % річних (т.1 а.с.12).

07.07.2008року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої Позичальнику надано кредит в сумі 3 500 000,00 грн. (три мільйони п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) строком не пізніше 26.06.2009 року, процентна ставка встановлена в розмірі 25 % річних (т.1 а.с. 12).

31.07.2009року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 9 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої Позичальнику надано кредит в сумі 1 681 380,23 грн. (один мільйон шістсот вісімдесят одна тисяча гривень 23 копійки) строком не пізніше 26.06.2010 року, процентна ставка встановлена в розмірі 30 % річних (т.1 а.с.17).

17.08.2009року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 10 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої Позичальнику надано кредит в сумі 399 725,02 грн. (триста дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень 02 копійки) строком не пізніше 26.06.2010 року, процентна ставка встановлена в розмірі 30 % річних (т.1 а.с.17).

25.06.2010року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 19 до Кредитного договору, відповідно до пункту 2 якої Позичальник зобов'язується повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 09.07.2010 року (т.1 а.с.22).

05.08.2010 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 20 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої Позичальнику надано кредит в сумі 10 230 000,00 грн. (десять мільйонів двісті тридцять тисяч гривень 00 копійок) строком не пізніше 06.07.2012 року, процентна ставка встановлена в розмірі 18 % річних ( т.1 а.с.22-23).

31.07.2012 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 27 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої Кредитний договір укладений в новій редакції (т.1 а.с.34-37).

Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в межах загальної суми 13 000 000,00 грн. (тринадцять мільйонів гривень 00 копійок).

Пунктом 1.2 Кредитного договору встановлено, що зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладання Сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього Договору, в сумах, зазначених в таких Додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1. цього Договору та термін його кінцевого повернення, визначається Додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.4 цього Договору.

Відповідно до п. 3.4.4 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими договорами, але в будь-якому випадку не пізніше 06 серпня 2013 року.

Процентна ставка встановлюється в Додаткових договорах, але в будь-якому разі не більше 15 % (п'ятнадцяти) процентів річних (пункт 2.6 Кредитного договору).

Згідно пункту 5.1 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником строків виконання грошового зобов'язання, встановлених у Кредитному договорі Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період невиконання зобов'язань за Кредитним договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з дня виникнення прострочки.

27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк), а в розумінні вказаного договору Продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги ( про заміну кредитора у зобов'язанні).

Відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі-продажу, Продавець погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцеві, а Покупець погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну Ціну.

Згідно з п. 2.3 Договору купівлі-продажу, Права вимоги переходять від Продавця до Покупця та обов'язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання-передачі Прав вимоги.

У відповідності до пункту 7.1 Договору купівлі-продажу, цей Договір набуває чинності у момент його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинним до моменту виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним у повному обсязі.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу Прав вимоги за кредитами від 27 вересня 2013 року, право вимоги за Кредитним договором № 04/24/08-KJIT від 27.06.2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та TOB «МЖК Житлобуд» перейшло до AT «Дельта Банк».

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором укладеним між TOB «МЖК Житлобуд» та ПАТ «Кредитпромбанк» та всіма договорами забезпечення.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується виписками з особового рахунку Позичальника.

Позичальник не виконує зобов'язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором, чим істотно порушує умови Кредитного договору.

Згідно рішення господарського суду Полтавської області від 16.09.2015 року по справі № 917\1356\15 позовні вимоги АТ «Дельта Банк» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «МЖК «Житлобуд» на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 14171653,62 грн, в тому числі :

-9409960, 85 грн - сума заборгованості за простроченим кредитом;

-4669916,00 грн - прострочені відсотки за кредитом;

-7000 грн - штраф;

-141536,12 - 3% річних за невчасне повернення кредиту;

-70240, 65 грн. - 3% річних за невчасне повернення відсотків (т.1 а.с.44-47).

Станом на 06.06.2017 року заборгованість ТОВ «МЖК «Житлобу» перед АТ «Дельта Банк» становить 14084876,85 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 85 копійок ), з якої :

-9409960, 85 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом;

-4669916,00 грн. - прострочені відсотки за кредитом;

-5000 грн - штраф (т.1 а.с. 16).

Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором Банком було укладено договір іпотеки № 04/24/1 03/08 від 07.07.2008 року з ОСОБА_4 (т.1 а.с. 38-40), зі змінами та доповненнями. Згідно нього предметом іпотеки є:

1)Коптильний цех загальною площею 239,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить Іпотекодателю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу ВСВ № 993540 від 20.06.2014 року, посвідченого Градизькою державною нотаріальнок конторою за реєстрованим № 1224, державна реєстрація проведена комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстраційній книзі № 1, запис № 13, реєстраційний номер 11119720;

2)Нежитлове приміщення магазину - офісу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 90,8 кв. м., та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності № 7 від 18.02.1998 року, виданого Кременчуцьким управлінням житлово-комунального господарства міської ради Полтавської області, державна реєстрація проведена комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстраційній книзі № ОН-1, запис № 2, реєстраційний номер 14966245.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Іпотечного договору, у забезпечення зобов»язань боржника перед іпотекодержателем за Кредитним договором іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно. У разі порушення Боржником обов'язків, передбачених кредитним договором або порушення іпотекодавцем умов цього договору, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 договору, наумовах передбачених договором.

П.4.1 Іпотечного договору встановлено, що за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку з прострочкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна та іншими витратами, обумовленими виконанням цього договору.

Згідно п. 4.2 Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору або порушення іпотекодавцем умов цього договору.

У випадку, коли виконання п. 4.3 Договору унеможливлюється діями або бездіяльністю іпотекодавця, іпотекодержатель має право здійснити звернення стягнення на майно іншим способом, передбаченим чинним законодавством України, в т.ч. звернутись у будь - який час за захистом своїх порушених прав до суду.

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, 17 грудня 2013 року за вих. № 18.2 - 684 та № 18.2-683 Боржнику та Іпотекодавцю направлено претензію з вимогою виконати зобов'язання та сплатити борг, що виник у зв'язку з невиконанням Кредитного договору (т.1 а.с. 54-63).

Проте, позичальник та Іпотекодавець, борг за кредитним договором в повному обсязі не погасили.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України у разі не виконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом .

Частиною 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк ( термін ), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписом ст. 12 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення іпотекодавцем зобов'язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником, а в разі невиконання вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У ч. 1 ст.11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно правової позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 73цс13, викладені в Постанові ВСУ від 04.03.2013 року, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

На час розгляду справи борг відповідачем не погашений, добровільно передати у іпотечне майно в рахунок часткового погашення боргу, або відчужити з метою направлення коштів на погашення кредиту відповідач відмовляється.

Ст. 43 Закону України «Про іпотеку» визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Відповідно до п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при зазначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, в резолютивній частині рішення суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення магазину - офісу за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 17.07.2017 року становить без ПДВ 980000 грн (т.1 а.с. 83-148).

Згідно звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення коптильного цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 що належить ОСОБА_4, ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 17.07.2017 року становить без ПДВ 250000 грн (т.1 а.с. 149-216).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову, так шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_4 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно п. 3.4.4 Кредитного договору від 27.06.2008 року, позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими договорами, але в будь-якому випадку не пізніше 06 серпня 2013 року. Тобто, сторонами встановлена кінцева дата повернення кредиту та процентів, з якої має обраховуватися строк позовної давності - 06.08.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

АТ «Дельта Банк» було подано до господарського суду Полтавської області позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.06.2008 року № 04\24\08-КЛТ з позичальника ТОВ «МЖК «Житлобуд», ухвалою суду від 02.07.2015 року порушенов провадження у вказаній справі (№ 917\1356\15).

Відповідач ОСОБА_4 був залучений до розгляду справи № 917\1356\15 в господарському суді Полтавської області про стягнення 17687025,57 грн в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В ході розгляду справи заявляв клопотання про відкладення розгляду, тобто був обізнаний про існування судового спору.

Тобто, суд вважає, що поданням позову до господарського суду Полтавської області до одного з боржників - ТОВ «МК «Житлобуд» було здійснено переривання строку позовної давності щодо вимог до інших боржників, в тому числі іпотекодавця.

Згідно вимог ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Позивачем по справі понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.509,526,530,554,572,589,610-612,615,1050,1054 ЦК України, ст.1, ч.6 ст.3, ч.1ст.7, ч.1ст.11, ч.1ст.12, ч.ч.1,3 ст.33Закону України«Про іпотеку», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_6- задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором 04/24/І 03/08 від 07.07.2008, що належить ОСОБА_4 (39600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), а саме:

-коптильний цех, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 складається з коптильного цеху, літ. «А», загальною площею 239,8 кв. м., огорожі №1, воріт № 2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності № 7 від 18.02.1998 видадане Кременчуцьким управлінням житлово-комунального господарства міської ради Полтавської області та зареєстроване комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстраційній книзі № ОН-1, № запису 2, реєстраційний номер 14966245;

-нежитлове приміщення магазину - офісу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 90,8 кв. м. на праві власності на підставі свідоцтва про право власності № 7 від 18.02.1998 року видане Кременчуцьким управлінням житлово-кумунального господарства міської ради Полтавської області та зареєстроване комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстраційній книзі № ОН- 1, № запису 2, реєстраційний номер 14966245, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 04/24/08-КЛТ від 27.06.2008 в розмірі 14 084 876, 85 грн (чотирнадцять мільйонів вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 85 копійок), з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 9 409 960,85 грн.; сума заборгованості за простроченими відсотками - 4 669 916,00 грн.; сума штрафу - 5 000,00 грн), шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п. п. п. 15.5 п. п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області.

Повне найменування сторін та третіх осіб:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код. ЄДРПОУ 34047020);

Представники позивача:

ОСОБА_2 (місце знаходження: 01040, АДРЕСА_5);

ОСОБА_1 (місце знаходження: 01040, АДРЕСА_5);

Відповідач: ОСОБА_4 (місце проживання: 39600, АДРЕСА_2, рнокпп: НОМЕР_1),

Представник відповідача: ОСОБА_3, (місце проживання: АДРЕСА_6 НОМЕР_2);

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю 'МЖК Житлобуд', (місце знаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Шевченка, буд. 55, кв.37, код ЄДРПОУ 32275458);

Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Т.Шевченка, 33Б).

Повний текст рішення суду складений 03.09.2018 року.

Суддя Т. В. Левицька