Справа № 2-452/10-0408

                                                                                                                                                      2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

 11 січня  2010 р.

 Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

                            в складі: головуючого  судді                       Грищенко Н.М.                

                                           при секретарі                                   Мельниченко К.В.

                                           представника позивача                 ОСОБА_1

                                           представника відповідача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу цивільну  справу за позовом: ОСОБА_3 до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровсмької області, про відшкодування моральної шкоди,

                                                   в с т а н о в и в  :

               Позивач ОСОБА_3 звернувся до  суду з позовом до  Відділення  виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних  випадків  на  виробництві та  професійних  захворювань України в м. Кривому  Розі Дніпропетровської області (далі Фонд  соц.  страхування...)  про  стягнення на його користь 125000 грн.  за  спричинену  моральну  шкоду.    

             В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що звін  працював в якості слюсаря по ремонту на ВАТ «Суха Балка».

             19.02.2004 р. при  виконанні ним своїх трудових обов’язків, з ним стався нещасний випадок, наслідком якого стала обширна рвана рана першого пальця, тепора, другого пальця лівої кісті, розтрощення м’яких тканин та ушкодження  сухожилля , відвід першого пальця (дефект сухожілій).

            За висновком МСЕК від 05.05.2004 р. йому  первинно було встановлено 15 % втрати професіональної  працездатності у зв’язку з трудовим каліцтвом.  За повторними переоглядами у МСЕК 25.6.2008 р. 15 % втрати професійної працездатності не змінилось.

            В зв’язку з наслідками нещасного випадку змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральних стражань.

            Він постійно відчуває біль лівій руці і такий стан не дає йому  спокійно спати  ночами, займатися будь якою  фізичною працею. Будь які фізичні навантаження  викликають у нього фізичній біль. Він відчуває себе неповноцінною людиною, оскільки в пвній мірі  може користуватися лише однією рукою. Відчуває себе хворим танепотрібним суспільству.

           Незважаючи на  лікування, стан його здоров’я  не покращується і наврядчи  щось його покращити. Через втрату працездатності він втратив високооплачувальну роботу, оскільки його було переведено на іншу посаду.  

            Він вважає, що  згідно до Закону Ураїни «Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ” « у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленному законодавством порядку своєчасно  та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я ...», а також « за наявності факту заподіяння моралної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду».

            Таким чином, відповідач повинен відшкодувати йому заподіяну  моральну шкоду, та  просить  стягнути на його користь  компенсацію  за  причинену  моральну  шкоду   в  сумі   125000  гривень.

             У судовому засіданні позивач   ОСОБА_3  не був присутній.

    Представник позивача в судовому засіданні  позовні  вимоги ОСОБА_3  підтримала  повністю, при  цьому  послаася  на  обставини,  вказані  в  позовній  заяві. Також вона пояснила суду, що у зв’язку з рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., з змісту якого виходить, що громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, він виходить з того, що людина, його життя, здоров’я є в Україні найвищою соціальною цінністю.

В наслідок виробничої травми позивач втратив частину своєї професіональної працездатності, переносить моральні страждання та переживання, наявність яких в наступному:  під час  нещасного  випадку  він переніс  велику  фізичну  біль,  яка  тривала  довгий  час;    переніс  великий страх  та  психологічний стрес, проходячи  лікування він також переносив як фізичну біль так і моральні страждання та  переживання.    Після  закінчення  лікування моральні  страждання та  переживання позивача не  закінчились. З  моменту  закінчення  лікування   і  по  теперішній  час  позивача турбує пригнічений стан.

Із-за наслідків виробничої травми він  вже не може виконувати в повному обсязі   свою звичайну роботу вдома.

Позивач став нервовим, раздратованнім, запальним, що відбилося на спілкуванні його з близькими, друзями. Через поганий стан здоров'я  позивач вимушений вести пасивний спосіб життя.  Його не перестає покидати відчуття  глибокої діпресії, від чого він сильно страждає.  Він вимушений прикладати великі зусилля для устрою свого життя.

Він відчуває себе неповноцінною людиною тому що може користуватися в повній мірі лише однією рукою, а це дуже не зручно.

Все це спричиняє позивачеві моральні страждання та переживання, викликані наслідками нещасного випадку, що стався з ним на підприємстві.

             Представник позивача просить суд стягнути на користь позивача ОСОБА_3  з відповідача  суму компенсації за заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 125000 грн., та повернути йому затрати на правову допомогу, в розмірі 300 грн.

         Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в   м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК.  Даний факт встановлений відносно позивача не був.

            Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22  ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині  « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону  України « Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ».  Законом України № 717 – V від  23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України  «Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань  не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

             Вислухавши представників сторін,  дослідивши  письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

             При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров’я позивача, наслідки  визвані  нещасним випадком, відсоток втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву,  матеріальну шкоду,  спричинену трудовим каліцтвом.                  

             З трудової книжки випливає , що на день нестання нещасного випадку     позивач ОСОБА_3   працював в якості слюсаря по ремонту на ВАТ «Суха Балка», про що свідчить копія трудової книжки ( а.с. 7,8).

             19.02.2004 р. при  виконанні позивачем своїх трудових обов’язків під час виконання будівельно- ремонтних робіт, з ним стався нещасний випадок, наслідком якого стала обширна рвана рана першого пальця, тепора, другого пальця лівої кісті, розтрощення м’яких тканин та ушкодження  сухожилля , відвід першого пальця (дефект сухожілій).

            Коміссісією  було проведено  розслідування  та складено Акт № 6 про нещасний  випадок на виробництві, від 23.02.004 р., та Акт  розслідування нещасного  випадку  від  23.02.2004 р. ( а.с. 9-12).

            За висновком МСЕК від 05.05.2004 р.позивачеві  первинно було встановлено 15 % втрати професіональної  працездатності у зв’язку з трудовим каліцтвом.  За повторними переоглядами у МСЕК 25.6.2008 р. 15 % втрати професійної працездатності не змінилось.

( а.с. 13,       ).  

  Постановою Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл. від 16.06.2004 р. № 2025Н позивачеві призначені одноразова допомога в розмірі 5320 грн. та щомісячні страхові виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 261 грн. 52 коп. на місяць. ( а.с. 14-15).

             Отже,  в судовому засіданні встановлено, що позивачу при  виконанні   трудових  обов’язків було спричинене трудове каліцтво,  з  вини   підприємства,   спричинена   шкода  здоров’ю,  йому встановлено  15 % втрати  працездатності. В свою чергу позивач переніс фізичний  біль та моральні страждання та переживання.

                Згідно виписки із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого ( а.с.         ) вбачається, що позивач неодноразово знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в міській ликарні № 8.

             При вказаних  обставинах  суд  вважає, що від вищевказаного  у позивача  порушено звичайний  для  нього спосіб життя, він   вимушений  витрачати  додаткові зусілля для організації свого життя, а при таких обставинах  переносить  моральні  страждання  та  переживання.

  Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, нашли документальне  підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена  моральна  шкода   підлягає  компенсації.

             Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у  2004 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу.  Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена  стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

             Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно  рішень Конституційного Суду України  № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд  України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти  їх  дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює  протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».  

              Зважаючи  на  те, що позивачеві було встановлено 15 %  втрати професійної працездатності,  стан  його  здоров'я,  та   тяжкість вимушених  змін  в його житті,  характер  майнових  втрат,  тривалість  страждань  і переживань,  суд  вважає,  що компенсацію  за  заподіяного морального  ушкодження  слід  призначити у розмірі  9000 грн.,  що  буде  відповідати  тим  стражданням  і переживанням  які  зазнає  ОСОБА_4,  а в останній  частині позову позивачеві слід відмовити.

  Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача  затрати, які він поніс  на правову допомогу, в сумі 300 грн., що підтверджується квітанціями про оплату юридичних послуг.    

            Згідно ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  «Про державне  мито»  сторони  у справі  звільнено  від  державного  мита.

             Керуючись  рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,   які  спричинили  втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду  України від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.),  ст.ст. 10, 11, 27, 60, 84,88, 213- 215 ЦПК України,

                                                 В И Р І Ш И В  :

            Позов  ОСОБА_3   задовольнити частково.

            Стягнути з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (розрахунковий рахунок   № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606)  на  користь  ОСОБА_3   в рахунок відшкодування моральної шкоди  9000 гривень.

            В останній  частині позову – відмовити.

            Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 гривень   в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

       Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3     витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн.

           Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

  Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області на   протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається  до суду на протязі  10 днів після оголошення рішення.

  Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає  законної чинності.  

 Суддя:                                               Н.М.Грищенко