Справа № 2-415/10-0408

                                                                                                                                                      2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 січня  2010 р.

 Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

                            в складі: головуючого  судді                       Грищенко Н.М.                

                                           при секретарі                                   Мельниченко К.В.

                                           представника позивача                 ОСОБА_1

                                           представника відповідача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу цивільну  справу за позовом : ОСОБА_3   до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровсмької області, про відшкодування моральної шкоди,

                                                                в с т а н о в и в  :

                   Позивач  ОСОБА_3 звернувся до  суду з позовом до  Відділення  виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних  випадків  на  виробництві та  професійних  захворювань України в м. Кривому  Розі Дніпропетровської області (далі Фонд  соц.  страхування...)  про  стягнення  125000 грн.  за  спричинену  моральну  шкоду.    

      В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те , що  він працював підземним прохідником на  ВАТ «Суха балка», та  ДСБМТ «Кривбасшахтопроходка».

    Рішенням  лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини  йому було встановлено професійне захворювання  за діагнозом : вібраційна хвороба І-ІІ ст. синдроми полірадінейропатії  з помірно вираженим статико-динамичними проявами, нейродистрофічними проявами у вигляді двостороннього плечелопаточного періартрозу НФС І-ІІ ст.

  За висновком профпатологічної МСЕК від 26.01.2004 р.  йому первинно було встановлено 30 % втрати   професіональної   працездатності та  третю групу інвалідності.  

  ОСОБА_4 розслідування винними були визнані керівництво ВАТ “Суха Балка” та ДСБМТ “Кривбасшахтопроходка”, які не забезпечили безпечні умови праці і порушили ст.153 Кодексу Законів про працю України.

              З вини підприємств, які порушили норми з безпеки праці та не забезпечили безпечні умови праці, він частково втратив працездатність, і як наслідок втрати здоров’я, була спричинена йому моральна шкода.

В зв’язку з виявленими у нього професійними захворюваннями змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральних страждань.

Він постійно відчуває біль в попереко-крижовому відділу хребта, тягнучий біль в ногах, судоми у м’язах по ночах. Відчуває оніміння кінцівок при ході, і такий стан не дає йому спокійно спати ночами, займатись будь якою фізичною працею. Будь які фізичні навантаження викликають у нього фізичний біль. Через захворювання він не можє виконувати важку роботу по дому, що викликає у нього відчуття особистої неповноцінності, що спричиняє також душевні страждання.

Він відчуває себе хворим та непотрібним суспільству. Незважаючи на лікування стан його здоров’я не покращується і навряд чи щось може його покращити, у зв’язку з тим, що йому встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 30% та треття група інвалідності.

Через хворобу він довгий час повинен проводити у лікарнях, де дуже багато побутових незручностей, черги, сварки, тощо. Під час лікування він вимушений терпіти страшний біль, приймати велику кількість ліків, які впливають в подальшому на стан всього організму. Це примушує його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, через втрату працездатності він також втратив високооплачувальну роботу, оскількі його було переведено на іншу посаду .

   Він просить  стягнути   компенсацію  за  причинену  моральну  шкоду   в  сумі           125000  гривень.  Вказана  сума   якимось  чином  зможе  компенсувати  його  страждання  та  переживання,  дасть  можливість  пройти  хороший  курс  лікування,  що  в  свою  чергу  покращить  його  здоров’я  та    моральний  стан.  Також просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 300грн.

               У судовому засіданні позивач    ОСОБА_3  не був присутній.

   Представник позивача в судовому засіданні  позовні  вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю, при  цьому  послався  на  обставини,  вказані  в  позовній  заяві,  просить  при  винесені  рішення  врахувати – що  з  вини  підприємств  позивачу  заподіяна  шкода  здоров’ю, яка призвела до втрати професійної працездатності в розмірі 30 %,  настання 3 групи  інвалідності.

ОСОБА_4 рекомендацій МСЕК позивач потребує медикаментозне лікування, ВМП, ПФК, масаж. На сьогоднішній день позивач визнан інвалідом 3-ї групи з втратою 30% безстроково, що свідчить про те, що з часом, стан його здоров’я не поліпшиться, а тільки погіршиться.

Те, що позивач мае захворювання, які за визначенням є професійними, проходить періодичне лікування, підстверджується медичними документами, а саме виписними епікризами та іншими документами.

Починаючи з 01.04.2001 р. виплати відшкодування шкоди, що спричинена здоров’ю працівника, при виконанні ним трудових обов’язків провадить Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Оскільки станом на дату встановлення позивачеві втрати професійної працездатності цей Закон передбачав виплату моральної шкоди, то позивач вважаю, що саме Фонд має виплатити йому відшкодування за моральні страждання.

Конституційний Суд України своїм Рішенням №1-рп/2004 від 27.01.2004 р. вирішив, що Фонд повинен відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, у випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та частини третьої статті 28 Закону всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.

   Наслідки професійного захворювання неможливо вилікувати повністю, тому позивач  все життя буде змушений пристосовуватися до ролі інвалида.

  Представник позивача просить суд стягнути на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 125000 грн.

Крім того, для того, щоб скласти позовну заяву яка відповідала би вимогам цивільного судочинства позивач вимушений був звернулася до фахівця в галузі права. Витрати на правову допомогу склали 300 грн., що підтверджується квітанціями про оплату послуг. На підставі ст.ст.79, 84, 88 ЦПК України, позивач просить стягнути з відповідача крім відшкодування моральної шкоди також витрати на правову допомогу.

      Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

             Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22  ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині  « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону  України « Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ».  Законом України № 717 – V від  23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України  «Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань  не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

             Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

             При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров’я позивача, наслідки,  визвані  захворюванням, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємств в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду,  спричинену професійним захворюванням.  

 Із трудової книжки встановлено, що позивач ОСОБА_3 довгий час працював підземним прохідником на  ВАТ «Суха балка», та  ДСБМТ «Кривбасшахтопроходка» ( а.с.11-17).

 Рішенням  лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини позивачеві було встановлено професійне захворювання  за діагнозом : вібраційна хвороба І-ІІ ст. синдроми полірадінейропатії  з помірно вираженим статико-динамичними проявами, нейродистрофічними проявами у вигляді двостороннього плечелопаточного періартрозу НФС І-ІІ ст.

  ОСОБА_4 № 1 розслідування професійного захворювання від 08.01.2004 р., винними були визнані керівництво ВАТ “Суха Балка” та ДСБМТ “Кривбасшахтопроходка”, які не забезпечили безпечні умови праці і порушили ст.153 Кодексу Законів про працю України. ( а.с. 35,36).

Як встановлено під час розслідування професійного захворювання, причиною професійного захворювання є робота на протязі 21 років і 5 місяців в умовах підвищених рівнів: вібрації та шуму, маса підійманого та переміщуваного вантажу масою від 30 до 450 кг на протязі 10% робочої зміни при нормі 30кг; статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками 150000 кг/с при ПДН 97000 кг/с на протязі 50% робочої зміни; відносна вологість повітря 96% при нормі 80-30%.

ОСОБА_4 данних санітарно-гігієничних характеристик умов праці наданих Жовтневой СЕС (4-68 від 14.01.2003 р.) умови праці по професіях трудового стажу позивача в період праці в ВАТ “Суха Балка” та ДСБМТ “Кривбасшахтопроходка” характеризуються підвищеной важкістю праці та несприятливим мікрокліматом. ( а.с. 35).

  За висновком профпатологічної МСЕК від 26.01.2004 р.  позивачеві первинно було встановлено 30 % втрати   професіональної   працездатності та  третю групу інвалідності.  ( а.с.  33).

 При наступному переогляді у МСЕК 20.01.2005 р. (а.с.18). позивачеві втрата професійної працездатності була зменшена до 25 %.

    Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті ОСОБА_5   від 20.02.2004 р. № 1745 Н позивачеві призначені   одноразова допомога в розмірі 10640 грн. і щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 571 грн. 82 коп. на місяць . ( а.с. 33-34).

              Як вбачається із виписних епікризів,   ОСОБА_3 неодноразово перебував на  лікуванні в медичних  закладах, неодноразово  знаходився   на стаціонарному лікуванні у т/в клініки  науково дослідного інституту промислової медицини (НДІПМ) ( а.с. 19-24).

             З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено,  що позивач повинен спостерігатися у лікарів за місцем проживання, уникати физичних нагрузок, переохолодженя. Він потребує  періодичного  амбулаторного  і стаціонарного  лікування,  оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні. В даний час позивач перебуває на обліку у лікаря невропатолога.

В індивідуальній карточці реабілітації інваліда № 13 від 26.01.2004р. за висновком МСЕК, також вказано на рекомендації, періодичного, медичного лікування та санаторно-курортне лікування.

   Як вбачається з пояснення в суді представника позивача,  ОСОБА_3 втратив душевний спокій, у нього змінився характер, він  став недовірливою, запальною, дратівливою, замкнутою людиною. Обмежилося спілкування з  друзями, знайомими. Йому по стані  здоров'я важко, нічого радості не доставляє, тому що постійні болі спокою не дають.  Ц і обставини є  наслідками професійного захворювання і викликають у позивача душевні страждання і переживання, почуття приниженості, неповноцінності

              Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у  2004 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу.

Так, відповідно до п.п.“Е” п.1 ч.1 ст.21  Закону – “У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні грошову суму за   моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому”.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону – “За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду”.

              Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена  стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

             Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. ОСОБА_4  рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд  України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти  їх  дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює  протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».    

                Зважаючи  на  те, що позивачеві було встановлено 30 %  втрати професійної працездатності, встановленно 3 групу інвалідності, зважаючи на стан  його  здоров'я,  наслідки  які  можуть  наступити,   тяжкість вимушених  змін  в його житті,  характер  майнових  втрат,  тривалість  страждань  і переживань, настання  інвалідності суд  вважає,  що компенсацію  за  заподіяного морального  ушкодження  слід  призначити у розмірі   11000 грн.,  що  буде  відповідати  тим  стражданням  і переживанням  які  зазнає  ОСОБА_3,  а в останній  частині позову позивачеві слід відмовити.

   Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача  затрати, які позивач поніс  на правову допомогу, в сумі 300 грн., що підтверджується квітанціями про оплату юридичних послуг.    

            ОСОБА_4 ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  «Про державне  мито»  сторони  у справі  звільнено  від  державного  мита.

             Керуючись  рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,   які  спричинили  втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду  України від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.),  ст.ст. 10, 11, 27, 60, 84,88, 213-215 ЦПК України,

                                                 В И Р І Ш И В  :

            Позов  ОСОБА_3   задовольнити частково.

            Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (розрахунковий рахунок   № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606)  на  користь  ОСОБА_3   в рахунок відшкодування моральної шкоди  11000 гривень.

            В останній  частині позову – відмовити.

            Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок   в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

       Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3     витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн.

           Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

  Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області на   протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається  до суду на протязі  10 днів після оголошення рішення.

  Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає  законної чинності.  

          Суддя                                               Н.М.Грищенко