Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф.

                                                  Ліпчанської Н.В.

При секретарі                               Куриленко А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача  - ОСОБА_1,

від відповідача -  ОСОБА_2,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2006р.          

по справі № 8/72-06-2312

за позовом СПД -фізичної особи ОСОБА_3

до СПД -фізичної особи ОСОБА_4

про розірвання договору,

встановив:

У березні  2006  року СПД -фізична особа ОСОБА_3 звернувся до  господарського суду  Одеської  області  з  позовом  до  СПД -фізичної особи ОСОБА_4 про  розірвання  договору  купівлі-продажу  від  26.04.2004р., укладеного  між  сторонами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2006р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням його оскаржив позивач. Просить скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог послався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального та процесуального права. 

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши    правильність застосування місцевим господарським   судом   норм   процесуального   та матеріального права,  колегія суддів  дійшла  висновку,  що  апеляційна  скарга  задоволенню  не підлягає виходячи з наступного.

            Як встановлено місцевим судом,  26.04.2004р.  між сторонами  у  справі був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець  (відповідач) зобов'язався  поставити покупцеві (позивачу)   „Гумісол”,  а  покупець  зобов'язався оплатити „Ліносол” відповідно до умов, визначених даним договором. Ціна договору становить 27 500 грн.

Судом також було встановлено,  що  відповідач,  на  виконання умов   договору,   за накладною № НОМЕР_1 та податковою накладною № НОМЕР_2 поставив позивачу „Ліносол” у кількості 550 л на суму 27 500 грн. За умовами договору покупець зобов'язався оплатити „Ліносол” у строки, передбачені п. 5.2 договору.

Тобто, як свідчать матеріали справи, позивач проти отримання саме „Ліносолу” не заперечував, про що зазначив у договорі, одержав його ще 26.04.2004р., мав право розпоряджатись ним за власним бажанням, ніяких претензій до укладеного договору не пред'являв, і тільки у березні 2006р., вже після винесення рішення господарським судом від 01.03.2006р. по справі № 8-31/528-05-9175 за позовом відповідача до нього про стягнення з нього 27 500 грн. боргу за даним договором купівлі-продажу, звернувся до суду з вимогами про розірвання договору.

Укладений договір не суперечить вимогам чинного законодавства, це підтверджується матеріалами справи.

Наведеним обставинам  суд  дав  належну  оцінку і дійшов до обґрунтованого  висновку  про  наявність  підстав  для  відмови  в задоволенні  позову.

При цьому суд правильно виходив з того,  що відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є узгодженням волі сторін, а зобов'язання, які виникають в результаті цього узгодження, повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

          Посилання позивача  на  те,  що  відповідачем  були  порушені вимоги  щодо якості товару, як істотної умови договору, то дані твердження були предметом  судового дослідження  місцевим судом і  обґрунтовано  не  прийняті  до  уваги, як не прийняті до уваги й посилання скаржника на відсутність його згоди серед умов договору оплачувати саме „Ліносол”. Дані посилання спростовуються самим договором, накладною та податковою накладною.

      Апелянт, як підставу для скасування рішення, вважає відмову суду задовольнити його клопотання про витребування додаткових доказів по справі та не прийняття до уваги копії листів від 05.05.2004р. та 10.05.2004р. і квитанції № НОМЕР_3.

         Згідно чинного законодавства, суд витребує додаткові докази в разі такої необхідності, а відповідно до ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

         Таким чином, оспорюване рішення місцевого суду винесено на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для його скасування.

На підставі викладеного та, керуючись  ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2006р. по справі № 8/72-06-2312 залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_3 -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                П.Ф.Мацюра

                                                                                          Н.В. Ліпчанська