Справа № 2-а-22/09 р .
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2009 року Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді: Прищепи Т.П.
при секретарі Павлюку І.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною та встановлення щомісячної грошової допомоги відповідно до чинного законодавства, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася 26 травня 2009 року до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі відповідач) про стягнення недоотриманих коштів в розмірі 7 845,61грн. Вимогу мотивує тим, що вона народила та здійснює догляд за дитиною – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення та отримує допомогу по догляду за дитиною в неповному обсязі в порушення ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги змінила, збільшивши розмір позовних вимог за січень - травень 2008 рік та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської РДА Житомирської області направив до суду заперечення, яким заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 за безпідставністю, справу просить розглядати у відсутність його представника.
Вислухавши позивачку, дослідивши заперечення та письмові докази, проаналізувавши і оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що позивачка 26.05.2008 року звернулася до суду з вимогами про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 по грудень 2007 року та з січня – травня 2008 року. Позивачка є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ТП № 020152, виданим виконкомом Рясненської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області 22 грудня 2005 року. Мати і дитина є постраждалими від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями серії Б № 182017 від 16.01.1999 року, серії Д № 379470*Н від 22.12.2005 року.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно п. 10. ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується позивачці у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України.
Як свідчать довідка № 1030/09 від 07.04.2008 року Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації, позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до трирічного віку: за період з січня 2007 року по грудень 2007 року у розмірі 2 399грн.75 коп. Вищезазначену допомогу позивачка отримувала відповідно до положень встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року(справа про соціальні гарантії громадян) та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними).
Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Конституції України, як нормативного акту, що має вищу юридичну силу, недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, які передбачені ст.ст. 8, 22 Конституції України, отримання позивачкою допомоги, передбачених ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», не у визначених ним розмірах є порушенням її прав та законних інтересів, тому відповідно до ст.ст. 8, 9 КАС України при врегулюванні спору, що виник між сторонами, застосуванню підлягає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» із змінами, в межах його дії після винесення рішення Конституційним Судом України( 09.07.2007 року, 22.05.2008року) в зазначений позивачкою часовий період.
Як передбачає ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25.03.2005 року, при обчисленні належних особі виплат, враховується розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який після винесення рішення Конституційним Судом України в зазначений позивачкою період (липень – грудень 2007 року становив: з 01 квітня 2008 року – 463 грн., з 01 жовтня 2007 року – 470 грн. відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року зі змінами та доповненнями).
З врахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років в період після винесення рішення Конституційним Судом України та положення ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також розміру отриманої позивачкою допомоги по догляду за дитиною в безспірному порядку, що підтверджується письмовими доказами, розмір заборгованості по догляду за дитиною, перед позивачкою становить - 3 972грн.43коп.
(463грн.х3міс.х2-785,02грн. = 1 992,98грн ) +
(470грн.х3х2-840,55грн.= 1 979,45грн.) = 3 972,43грн.
В решті позов задоволенню не підлягає, оскільки Конституційний суд України визнав положення відповідно до яких відповідач виплачував допомогу неконституційними 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог(ч.2 ст. 11 КАС України).
Оскільки згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачці допомоги в розмірах менших законодавчо встановлених, є неправомірними та порушують її права та законі інтереси.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.
Сторони звільнені від сплати державного мита.
З врахуванням вищевказаного ст.ст. 8, 19, 22, 55, 92, 95 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), ст.ст. 4, 7, 27 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 20, 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25.03.2005 року, п. 10 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст. ст. 4, 5, 7 - 14, 17 – 19, 70, 71, 79, 86, 99, 100, 102, 158 ч. 1, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної адміністрації Житомирської області – задовольнити частково.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 3 972грн.43коп.,як допомога по догляду за дитиною до трьох років за 2007 рік.
Постанова Ємільчинського районного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Ємільчинський райсуд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, строк подання якої обчислюється з дня отримання копії постанови.
Суддя
Ємільчинського районного суду ОСОБА_3