ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2018 року                      № 826/11231/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в спрощеному провадженні (без виклику сторін) адміністративну справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто»

до                    Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної

                    державної адміністрації,

Конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63

з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних

автобусних маршрутах в Донецькій області

про                    визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії

О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (надалі – Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (надалі – Відповідач-1), Конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області (надалі – Відповідач-2), в якому просить суд: визнати протиправним рішення конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області оформленого протоколом №204/63 засідання конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області про відміну відкритого конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області та визнання його таким, що не відбувся та зобов’язати Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації провести засідання конкурсного комітету з визначенням переможця конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на підставі поданих перевізниками-претендентами документів для участі у конкурсі №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 11.09.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 05.02.2018 р.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації надійшла заява про передачу адміністративної справи №826/11231/17 за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні 05.02.2018 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 12.03.2018 р. та відмовлено в задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачами протиправно, незаконно та поза межами повноважень було прийнято рішення про відміну відкритого конкурсу №63.

Представник Відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано та у відповідності до вимог положень Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою кабінету Міністрів України 03.12.2008 року №1081.

В судовому засіданні 12.03.2018 року Судом прийнято рішення про розгляд справи в спрощеному провадженні у відповідності до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. ).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оголошення, опублікованого в газеті «Восточный проект» №52 (1052) від 28.12.2016 року, Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької облдержадміністрації повідомлено про проведення відкритого конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських і міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 22 окремих об'єктах.

Під час засідання конкурсного комітету 16.03.2017 року було надано лист ТОВ «Север-Авто» від 15.03.2017 року №701, відповідно до якого повідомлено Конкурсний комітет відкритого конкурсу №63 про необхідність проведення перевірки обставин щодо умисного зазначення одним з учасників конкурсу - ПрАТ «Краматорське АТП-11410» недостовірної інформації в анкеті до заяви про участь в конкурсі стосовно зазначення кількості автобусів для перевезень.

Враховуючи вказані обставини, Відповідачем-2 було прийнято рішення про перенесення засідання конкурсного комітету на іншу дату.

Так, на перенесеному засіданні 27.06.2017 року конкурсного комітету №63 листом від 13.06.2017 року №01-39/428 Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було рекомендовано вжити заходів, спрямованих на недопущення вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, внаслідок прийняття рішення про визначення переможців конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрнішньообласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 22 окремих об’єктах, який було розпочато 16.03.2017 року за умов отримання одним із учасників конкурсу інформації про зміст конкурсних пропозицій інших претендентів та забезпечити здійснення конкурсного відбору у повній відповідності з вимогами чинного законодавства.

Згідно з протоколом від 27.06.2017 року №204/63 засідання конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області вбачається, що було відмінено відкритий конкурс №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрнішньообласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 22 окремих об’єктах та вважається таким, що не відбувся.

Позивач вважає, що спірне рішення прийнято Відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним рішення конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області оформленого протоколом №204/63 засідання конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області про відміну відкритого конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області та визнання його таким, що не відбувся, Суд зазначає наступне.

Закон України “Про автомобільний транспорт” визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 3 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що він регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 1 цього закону автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно статті 29 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею 43 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

У відповідності до статті 44 Закону України “Про автомобільний транспорт” організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року №1081 (надалі - Порядок №1081).

Пунктом 10 Порядку №1081 визначено, що організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт". Крім обов'язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1081 конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який: 1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; 2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації; 3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт"; 4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення; 5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу); 6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до пункту 37 Порядку №1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

Згідно п. 30 Порядку №1081, під час проведення Конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками: наявність достатньої кількості автобусів, які відповідають умовам конкурсу за класом та пасажиромісткістю (категорія, пасажиромісткість, наявність багажних відділень, додаткового обладнання); наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу; наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями; наявність свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (для міжміського перевезення); строк експлуатації автобусів (рік виготовлення, строк фактичної експлуатації); наявність сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам; умови підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу; умови контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом; умови виконання регламентних робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; досвід роботи перевізника-претендента; наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов; якість роботи автомобільного перевізника на даному маршруті (у разі обслуговування на умовах договору (дозволу), укладеного (наданого) на підставі попереднього конкурсу; інвестиційний розвиток суб'єкта господарювання та соціальний ефект від його діяльності; умови контролю за станом здоров'я водіїв. Під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента.

Пунктом 41 цього Порядку встановлено, що під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента.

Згідно п. 50 Порядку №1081 протокол засідання конкурсного комітету повинен містити інформацію про: дату, час та місце проведення засідання конкурсного комітету; прізвища, імена та по батькові членів конкурсного комітету, які присутні на засіданні; номери та назви об'єктів конкурсу; найменування перевізників-претендентів; результати голосування членів конкурсного комітету або результати, отримані за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів; рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу та перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце; рішення про недопущення перевізника-претендента до участі в конкурсі, якщо воно мало місце.

З аналізу норм права, Суд приходить до висновку, що Порядком №1081 передбачено існування випадків, коли конкурс не відбувся, а тому Відповідачем-2 не порушено приписів чинного законодавства України.

При цьому слід зазначити, що положеннями вищезазначених норм не визначено відсутності у організатора конкурсу повноважень стосовно відміни конкурсу та визнання його таким, що не відбувся.

Суд звертає увагу, що Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 р. по справі № 805/1643/17-а, встановлено, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження конкурсного комітету як організатора конкурсу в контексті вищезазначених норм є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

У відповідності до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправним рішення конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області оформленого протоколом №204/63 засідання конкурсного комітету для підготовки та проведення конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах в Донецькій області про відміну відкритого конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області та визнання його таким, що не відбувся,  є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов’язати Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації провести засідання конкурсного комітету з визначенням переможця конкурсу №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на підставі поданих перевізниками-претендентами документів для участі у конкурсі №63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області, Суд зазначає наступне.

Рішенням від 13.06.2017 року №01-39/428 Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зобов’язано Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації: вжити заходів, спрямованих на недопущення вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, внаслідок прийняття рішення про визначення переможців конкурсу № 63 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 22 окремих об'єктах, який було розпочато 16.03.2017, за умов отримання одним із учасників конкурсу інформації про зміст конкурсних пропозицій інших претендентів; забезпечити здійснення конкурсного відбору у повній відповідності з вимогами чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.  Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Враховуючи рішення від 13.06.2017 року №01-39/428 Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та з метою створення конкурентного середовища Відповідачем-2 правомірно та у межах повноважень прийнято рішення про відміну конкурсу, оформленого протоколом від 27.06.2017 року №204/63.

З аналізу норм права та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статей  2,  7,  9,  11,  44,  72-78,  79,  139,  194,  241-246,  250,  295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (адреса: 84100, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Торгова, будинок 60; код ЄДРПОУ 30354146) відмовити.

Відповідно до  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1  ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15  розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

          Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук