П О С Т А Н О В А
Справа № 2а-516
2009 рік.
08 грудня 2009 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Берегового О.Ю.
при секретарі Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Вінницькій області та інспектора ДПС ВДАІ м. Вінниця ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 жовтня 2009 року інспектором ДПС ВДАІ м. Вінниця ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 відносно нього був складений протокол та винесена постанова про адміністративне правопорушення в якій зазначено, що 16.10.2009 р. на автодорозі Стрій-Коривоград-Знам’янка він керував автомобілем Хонда д/н НОМЕР_1 при дорожньому знаку 3.29 «Обмеження швидкості» , рухався зі швидкістю 75 км/год., перевищив швидкість на 35 км/год., чим допустив порушення п.12.9 «б» Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. З постановою не згоден, оскільки вважає, що ніякого порушення Правил дорожнього руху він не вчиняв, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - безпідставне, незаконне. Просить постанову АВ №030595 по справі про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати та провадження в справі закрити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним в заяві. Пояснив, що дійсно 16 жовтня 2009 року їхав на своєму автомобілі по автодорозі, на якій дозволено рух з швидкістю 90 км/год, помітив переносний знак «Обмеження максимальної швидкості до 70 км/год», а слідом за ним, на відстані не більше 20 метрів і в безпосередній близькості від місця проведення ремонтних дорожніх робіт – ще один переносний знак «Обмеження максимальної швидкості до 40 км/год.». Оскільки дані знаки були встановлені з грубим порушенням вимог п.33 ПДР, тобто не на відстані в 150-300 метрів від небезпечної зони, як це передбачено ПДР, а поряд з нею він, а також інші водії, не мали фізичної можливості зреагувати на них і минути останній знак з швидкістю 40 км/год. не зважаючи на це, він встиг зназити швидкість, але був зупинений інспектором ДПС, який стояв відразу за знаком і тримав прилад «Візир» в руках. Він заперечував порушення ПДР, вказав про те, що швидкісного режиму не порушував, і що прилад «Візир» не зафіксований в стаціонарному штативі, дає істотну похибку, але працівником ДАІ його заперечення , до уваги прийняті не були.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Справу розглянуто за відсутності представників відповідачів, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст..71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не надано жодних пояснень з приводу позову, то суд вважає, що обставини викладені позивачем в позовній заяві відповідають дійсності.
Так, судом встановлено, що 16.10.2009 р. інспектором ДПС ВДАІ м. Вінниця ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення , в якому вказано, що швидкість вимірювалась прибором «Візир» (а.с.3).
В подальшому на підставі протоколу, інспектором ДПС ВДАІ м. Вінниця ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанову АВ № 030595 від 16 жовтня 2009 року згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень (а.с.2).
Суд вважає, що дії відповідача при складенні протоколу та винесені постанови являються протиправними з огляду на наступне.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак в порушення даної норми відповідачем при розгляді справи не з’ясовано чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність та інше.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів, однак в порушення даної норми в постанові, винесеній відповідачем не зазначено пояснень позивача та мотиви, якими керувався відповідач при спростуванні цих пояснень.
Згідно вимог Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» вимірювальний прилад, який використовується в якості доказу, повинен бути допущений до використання та проходити перевірку. Також до приладу повинні бути відповідні документи про допуск, сертифікацію і контроль часу перевірки. В постанові відсутня вказівка хто саме проводив фіксацію правопорушення приладом, в той час, як це повинно бути зафіксовано, оскільки відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, а тому при оцінці як законності так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати данні про цього співробітника.
Відповідно до ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, оскільки порушено правила відібрання пояснень у позивача та правила фіксування правопорушення спецзасобами.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене суд приймає до уваги пояснення позивача, щодо відсутності з його боку порушень п.12.9 «б» ПДР України, ніяких інших доказів вини, крім протоколу та постанови відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 292, 293 КупАП, ст.ст.4-9, 13, 14, 159, 160, 161-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову АВ № 030595 винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Вінниця ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 від 16.10.2009 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. – скасувати та провадження у справі закрити.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Тульчинського
районного суду ОСОБА_3