Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     31 серпня 2018 р.                                                             Справа№0540/6306/18-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревського» Державного підприємства «Селидіввугілля»

про: визнання неправомірною бездіяльність Селидовського об’єднаного щодо не зарахування до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП шахта “Росія” (Котляревська) ДП “Селидіввугілля”, визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 163 від 22.01.2018 року про відмову у перерахунку пенсії, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 163 від 12.01.2018 року про перерахунок пенсії згідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП “Шахта “Росія” (Котляревська) ДП “Селидіввугілля”.

                                                    В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревського» Державного підприємства «Селидіввугілля»  про визнання неправомірною бездіяльність Селидовського об’єднаного щодо не зарахування до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП шахта “Росія” (Котляревська) ДП “Селидіввугілля”, визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 163 від 22.01.2018 року про відмову у перерахунку пенсії, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 163 від 12.01.2018 року про перерахунок пенсії згідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП “Шахта “Росія” (Котляревська) ДП “Селидіввугілля”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 15.11.2006 року вона перебуває на обліку в Управлінні, як отримувач пенсії за віком, призначену відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Позивач зазначає, що 01.01.2018 року відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в неї виникло право на черговий перерахунок пенсії, оскільки вона продовжує працювати. Позивач вказує, що 12.01.2018 року вона звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії № 163 у відповідності з вимогами статті 42 Закону № 1058, однак рішенням № 163 від 22.01.2018 року їй відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки були відсутні необхідні два роки страхового стажу після призначення пенсії тому, що підприємством ВП «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля» не сплачено з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року страховий (єдиний) внесок, що є порушенням вимог статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Позивач вважає рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсій № 163 від 22.01.2018 року незаконним та таким, що порушує її права. Позивач посилається на те, що вона з 06.02.2008 року працює в ВП «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля» та відповідно з заробітної плати вираховувались в повному обсязі та у встановленому порядку перераховувались страхові внески, отже, на думку позивача вона не несе відповідальність за несвоєчасну сплату підприємством страхових та соціальних внесків.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив суд розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що 12.01.2018 року позивач звернувся до управління з заявою № 163 про перерахунок пенсії по стажу згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Для перерахунку пенсії позивачем були надані: заява та копія трудової книжки. На підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що за період з 01.01.2000 року по 30.11.2017 року після попереднього перерахунку пенсії страховий стаж позивача становить 1 місяць замість необхідних 2-х років. Відповідач вказує, що зазначені обставини виникли у зв’язку з несплатою до Пенсійного фонду України щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з 01.02.2016 року по 30.11.2017 року та відсутність нарахованої заробітної плати за грудень 2017 року підприємством ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», що є порушенням вимог статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В зв’язку з чим позивачу відмовлено в перерахунку пенсії згідно Закону України “Про  заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”. Також, відповідач зазначає, що відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування покладено на страхувальника, а відповідно Пенсійний фонд не несе відповідальність за невиконання обов’язків страхувальником. Відповідач вважає, що позивачу правомірно не здійснено перерахунок пенсії, через відсутність сплати єдиного соціального внеску. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії він діяв у спосіб та в межах передбачених Конституцією України та Законами України, та відповідно ним не порушені права відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд розглядати справу без участі представника управління.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав. Через канцелярію суду надійшла довідка № 5490 (вих. № 04-22/2359) від 29.08.2018 року, відповідно до якої повідомлено суд, що у період з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року роботодавць щомісячно на зарплату ОСОБА_1 нараховано єдиний соціальний внесок у розмірі 22%.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28 серпня 2018 року.

ОСОБА_2 до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач, представник відповідача та третя особа у судове засідання не з’явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії ВС № 413381, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7-8).

15.11.2006 року позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

01.01.2018 року відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» ОСОБА_1 надія Петрівна отримала право на черговий перерахунок пенсії, в зв’язку з чим 12.01.2018 року вона звернулась до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії.

22.01.2018 року Селидовським управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 163 про відмову в перерахунку пенсії, відповідно до якого зазначено, що на підставі наданих документів та індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку за період з 01.01.2000 року по 30.11.2017 року встановлено, що після попереднього перерахунку пенсії страховий стаж ОСОБА_1 становить 01 місяць замість необхідних двох років. Наявність такого стражу обумовлена несплатою до ПФУ щомісячних платежів по єдиному внеску за період з 01.02.2016 року по 30.11.2017 року та відсутністю нарахованої заробітної плати за грудень 2017 року підприємством ВП «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля» (а.с. 12).

Не погодившись з прийнятим Селидовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області рішення про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту – ОСОБА_2 № 1788), Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058 – IV (далі по тексту – ОСОБА_2 № 1058), Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі по тексту – ОСОБА_2 № 2464), Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 01.10.2011 року № 3668-VI (далі по тексту – ОСОБА_2 № 3668).

ОСОБА_2 до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

ОСОБА_2 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

ОСОБА_2 п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об’єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

ОСОБА_2 до ч. 5 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

ОСОБА_2 до ч. 2 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Також, відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Зменшення розміру пенсії за віком застосовується  протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.

У разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.

Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням  відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії.

Згідно довідки ВП «Шахта «Комсомолець» ДП «Селидіввугілля» № 09-23/2124 від 26.07.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 з 11.09.1974 року по теперішній час працює на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (а.с. 11).

Так, відповідно до наданої до суду довідки, виданої ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» № 04-22/2133 від 26.07.2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працювала на вказаному підприємстві та в період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року  відповідно роботодавцем щомісячно нараховувався єдиний соціальний внесок (а.с. 9). Крім того,  згідно довідки № 06-04/2135 від 26.07.2018 року зазначається про те, що єдиний соціальний внесок, нарахований на зарплату у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року перерахований повністю (а.с. 10).

Згідно довідки наданої ВП «Шахта «Комсомолець» № 5490 (вих. № 04-22/2359) від 29.08.2018 року встановлено, що в період з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року роботодавець щомісячно на зарплату ОСОБА_1ПА. нараховував єдиний соціальний внесок. Крім того, зазначав, що усі вищезазначені дані про ОСОБА_1 відображені у таблиці 6 Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування, який щомісячно надавався до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Судом встановлено, що відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля” щомісячно звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за спірний період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Крім того, підприємство здійснювало відраховування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачувало страхові внески шляхом безготівкового перерахування коштів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сам факт незарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, про що стверджує відповідач, за відсутності вини ОСОБА_1, не є підставою для відмови у зарахуванні їй страхового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не правомірно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревського» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, оскільки підприємство, де працював позивач, не сплачував єдиний внесок.

Таким чином, суд вважає, що спірне рішення № 163 Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 січня 2018 року про відмову в перерахунку по стажу згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», прийнято без повного з’ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, в зв’язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

ОСОБА_2 до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_2 до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України уразі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб’єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність зобов’язання Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Костянтинівка» Державного підприємства “Селидіввугілля” з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про: визнання неправомірною бездіяльність Селидовського об’єднаного щодо не зарахування до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП шахта “Росія” (Котляревська) ДП “Селидіввугілля”, визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 163 від 22.01.2018 року про відмову у перерахунку пенсії, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 163 від 12.01.2018 року про перерахунок пенсії згідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП “Шахта “Росія” (Котляревська) ДП “Селидіввугілля”.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

                                                        В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність Селидовського об’єднаного щодо не зарахування до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 163 від 22.01.2018 року про відмову у перерахунку пенсії, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 163 від 12.01.2018 року про перерахунок пенсії згідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» – задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Селидовського об’єднаного щодо не зарахування до страхового стажу (загального та спеціального пільгового) спірного періоду роботи з 01.02.2016 року по 31.12.2017 року у ВП «Шахта «Котляревська» ДП “Селидіввугілля”.

Визнати протиправним та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 163 від 22.01.2018 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії № 163 від 22.01.2018 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, адреса реєстрації: 85400, Донецька область, м. Селидове,вул. Комсомольська, буд. 19) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 31 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_2 до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.     

Суддя                                                                                 Олішевська В.В.