ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"01" серпня 2006 р. | Справа № 29/118-06-3111 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Куриленко А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача – Калиш А.П.,
від відповідача – Мавродій М.О., Пастухова Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ “Кримм'ясо”
на рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2006р.
по справі № 29/118-06-3111
за позовом ВАТ “Кримм'ясо”
до ТОВ „НОРТРОП”
про стягнення 25 012,65 грн.,
встановив:
20.03.2006р. ВАТ „Кримм'ясо” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „НОРТРОП” 25 012,65 грн. вартості втраченого товару при транспортуванні.
У відзиві на позовну заяву від 18.04.2006р. відповідач не погодився з позовними вимогами та вважає їх безпідставними.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2006р. у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, ВАТ „Кримм'ясо” оскаржило його та просить скасувати. В обґрунтування своїх вимог послалось на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та як внаслідок цього - не правильне застосування норм процесуального права.
В даному судовому засіданні, тобто, 01.08.2006р., від генерального директора ВАТ „Кримм'ясо” одержана телеграма, в якій він, посилаючись на хворобу та перебування на лікарняному, просив відкласти розгляд скарги, оскільки особисто бажає прийняти участь у судовому засіданні. При цьому підтвердження перебування на лікарняному не надав.
Приймаючи до уваги строки розгляду апеляційної скарги та, що 07.06.2006р. розгляд скарги вже відкладався, крім того, представник позивача дав пояснення в судовому засіданні і присутній у даному засіданні, судова колегія не знайшла підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду скарги вдруге.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим судом, 12.09.2005р. сторони уклали договір про надання послуг з організації міжнародних та міжміських вантажних перевезень. За умовами даного договору відповідач зобов’язався організувати перевезення вантажу, а також вжити всіх заходів щодо його збереження.
На виконання договору, по довіреності позивача № 19 від 21.09.2005р. для експедирування контейнеру № ТТNU 5332855, який надійшов з Китаю до Одеського морського торговельного порту, відповідачем проведено перевезення даного контейнеру з м. Одеси до м. Сімферополь для розмитнення його у м. Сімферополь.
Відповідно до відвантажувального листа від 08.06.2005р., коносаменту № NCLTAO411664 від 16.06.2005р., комерційного рахунку № SP019 кількість вантажу в контейнері складала 1200 мішків, вагою 24 000 кг.
При перевантаженні контейнеру на автомобіль відповідача в порту, здійснено зважування автомобілю, в результаті чого була встановлена вага вантажу – 24 335 кг. При цьому, кількість мішків з товаром не перераховувалась.
Між тим, в товарно-транспортній накладній CMR № 13 від 01.11.2005р. зазначено, що водій відповідача прийняв вантаж у кількості 1 200 мішків вагою 24 240 кг.
У м. Сімферополі 03.11.2005р. контейнер було прийнято без зауважень щодо пломбування та технічного і комерційного стану.
16.01.2006р. ВАТ „Кримм'ясо” направило на адресу ТОВ „НОРТРОП” претензію № 105-06-03 на суму 25 012,65 грн., на яку відповіді не одержав.
28.03.2006р. ВАТ „Кримм'ясо” звернулося з позовом у господарський суд з вимогами про стягнення з ТОВ „НОРТРОП” вартості втраченого товару у кількості 2 540 кг, на суму 25 012,65 грн. В підтвердження своїх вимог товариство надало акт експертизи № Э-409 від 03.11.2005р., складений Регіональним підприємством Торгово-промисловою палатою Криму, акт Кримської регіональної митниці про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ № 392 від 03.11.2005р.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дані правовідношення віднесені та регулюються Законом України „Про автомобільний транспорт”, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні та Статутом автомобільного транспорту Української РСР.
Відповідно до статті 127 Статуту, автотранспортні підприємства (у тому числі транспортно-експедиційні), вантажовідправники та вантажоодержувачі несуть матеріальну відповідальність за порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезень вантажів, на підставі Статуту.
Згідно ст.65 Статуту, якщо вантаж прийнятий за вагою та кількістю місць і перевозився не за пломбами відправника, автотранспортне підприємство повинно видати вантаж з перевіркою у тому ж порядку, в якому вантаж було прийнято від вантажовідправника.
Дана стаття зазначає й те, що коли вантажі прибули у справних автомобілях, причепах окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах з непошкодженими пломбами відправника, то вони видаються вантажоодержувачу без перевірки ваги, стану вантажу і кількості місць.
Перевізник зобов’язаний видати вантаж з перевіркою у випадках прибуття його в несправному кузові або з пошкодженими пломбами.
Як встановлено судом першої інстанції, та чого не заперечує позивач, вантаж прибув у м. Сімферополь у справному автомобілі та контейнері і з непошкодженими пломбами відправника.
Статтею 134 Статуту передбачено, що автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника. В цьому випадку автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред’явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.
Тобто, саме на позивача покладається обов’язок довести, що нестача вантажу сталася з вини перевізника.
Оскільки вантаж був доставлений перевізником у справному контейнері, з непошкодженими пломбами, прийнятий позивачем, про що відповідачем надано акт виконаних робіт від 31.10.2005р., підписаний сторонами та завірений печатками, позивач не довів вини перевізника у нестачі товару, суд, виходячи з зазначеного і вимог чинного законодавства, обґрунтовано відмовив у позові.
У позовній заяві і в апеляційній скарзі позивач, як на доказ обґрунтованості позовних вимог, посилається на акт експертизи № Э-409 від 03.11.2005р., якою встановлена нестача шляхом поштучного перерахунку мішків з вантажем у кількості 127 мішків, а звідси виведено 2 540 кг.
Однак, як вже зазначалось вище, перевізник не несе відповідальності, якщо вантаж доставлено з непошкодженими пломбами та у справному контейнері. Тому даний акт не є доказом вини перевізника в нестачі вантажу.
Крім того, як свідчать матеріали справи, вантаж перевізником приймався у кількості шляхом зважування. А тому, висновок експертизи, яким нестачу вантажу встановлено іншим чином без його зважування, не може прийматись до уваги, як доказ нестачі товару. При цьому, посилання на лист Кримської митниці від 02.06.2006р., наданий до апеляційного суду про те, що нею вибірково зважувались мішки і був встановлений факт нестачі вантажу, також не є належним доказом, оскільки мало бути зважування таким чином, як воно мало місце при прийомі вантажу для перевезення і лише в тому разі, якщо, як вже неодноразово зазначалось, мало місце пошкодження пломб чи пошкодження контейнеру. Всупереч цьому, в акті експертизи також зазначено, що пломба відправника № Н497389 не пошкоджена, контейнер в технічному і комерційному відношенні справний, сліди вскриття контейнеру й доступу до вантажу відсутні.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2006р. у справі № 29/118-06-3111 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “Кримм'ясо” –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська