У х в а л а

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 295/10468/17

провадження № 61-35975 ск 18

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 12 березня 2018 року в справі за позовом Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В с т а н о в и в:

1. У вересня 2017 року Житомирський міський центр зайнятості звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з останньої кошти, отримані як допомогу по безробіттю в розмірі 16 407 грн 33 коп. та кошти, витрачені на професійне навчання в розмірі 139 грн 13 коп.

2. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Житомирської області від 12 березня 2018 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Житомирського міського центру зайнятості кошти, отримані як допомогу по безробіттю в розмірі 16 407 грн 33 коп. та кошти, витрачені на професійне навчання в розмірі 139 грн 13 коп., а всього 16 546 грн 46 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

3. 07 травня 2018 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 12 березня 2018 року.

4. В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Пророка В. В.

6. Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

8. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

9. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

11. Ціна позову в даній справі становить 16 546 грн 46 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200 грн).

12. Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

13. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

14. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

15. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

16. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. Frаnce» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «BruаІla Gomez de la Torre v. Spain» (Брулья Гомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

17. З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

18. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статті 392 ЦПК України та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 12 березня 2018 року в справі за позовом Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Пророк