ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4357/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна компанія "Нафтогаз України",

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5",

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

Розглянув в письмовому проваджені касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 28.11.2017

у складі колегії суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Тарасова І.В., Фоміна В.О.

та на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 24.10.2017

у складі колегії суддів: Хотенець П.В. (головуючий), Шарко Л.В., Жельне С.Ч.

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

на дії органу державної виконавчої служби

у справі №922/4357/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

про стягнення у розмірі 29 282 095, 36 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 12.12.2017, через Харківський апеляційний господарський суд, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.10.2017 у справі №922/4357/14 в порядку Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017.

2. 28.12.2017 Харківським апеляційним господарським судом касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" разом з матеріалами справи №922/4357/14 надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/4357/14 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., судді - Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2018.

4. Ухвалою від 02.04.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" та ухвалив здійснити перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та ухвали Господарського суду Харківської області від 24.10.2017 у справі №922/4357/14 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

5. Відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" не надходило.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статей 3, 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон України від 03.11.2016 №1730-VIII), пункту 14 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст вимог скаржника

7. Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулося до Господарського суду Харківської області із скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій просило суд визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язати закінчити виконавче провадження №48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

7.1. У своїй скарзі боржник посилався на те, що 05.01.2017 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було вручено заяву про закінчення виконавчого провадження ВП №48785579, ВП №47986979, ВП№48659202 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її Дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням. Також, боржник посилається на частину 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", відповідно до якої на заборгованість за природний газ, використання для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойки (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Отже, боржник вважає, що державним виконавцем не було вчинено виконавчої дії щодо закінчення виконавчого провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. Ухвалою від 24.10.2017 Господарський суд Харківської області провадження по скарзі Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області припинив, керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 86, 121-2 ГПК України.

8.1. Суд першої інстанції встановив таке:

- 12.02.2015 рішенням Господарського суду Харківської області у позові відмовлено частково; стягнено з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 072 333, 39 грн. втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, 575 971, 23 грн. - 3% річних за договором купівлі-продажу природного газу №13/3040-БО-32 від 28.12.2012 та 73 080 грн. судового збору; в частині стягнення 23 626 085, 11 грн. основного боргу провадження у справі припинено;

- на виконання зазначеного рішення 19.05.2015 у справі №922/4357/14 видано наказ;

- 14.09.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48785579 з примусового виконання вказаного наказу;

- 04.12.2015 постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднано виконавче провадження №48785579 з примусового виконання наказу суду від 19.05.2015 у справі №922/4357/17 до зведеного виконавчого провадження №47881844, яке веде Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області;

- ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулося зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій просить суд визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язати закінчити виконавче провадження №48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- справа судами слухалась неодноразово Постановою ВГСУ від 29.08.2017 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у даній справі скасовано, справу №922/4357/14 направлено на новий розгляд ;

- 23.01.2017 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було направлено запит про надання інформації щодо врегулювання Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" відносин з приводу стягнення коштів з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за виконавчим провадження ВП №48785579, ВП №47986979, ВП №48659202;

- станом на 06.02.2017 відповіді від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області не надходило. Отже, головним державним виконавцем проводилися усі дії щодо перевірки інформації про можливість застосування до зведеного виконавчого провадження №47881844 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та закінчення виконавчого провадження;

- матеріалами справи підтверджується, що 23.03.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14.

8.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- станом на час проведення судового засідання підстава скарги про визнання незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язання закінчити виконавче провадження №48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14 відповідно до пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" перестала існувати, оскільки головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14;

- припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою від 28.11.2017 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.10.2017 у справі №922/4357/14 змінив, виклав резолютивну частину ухвали Господарського суду Харківської області від 24.10.2017 у справі №922/4357/14 в такій редакції:

"В задоволенні скарги ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" в частині визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - відмовити.

В частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області закінчити виконавче провадження №48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14 провадження за скаргою припинити.".

9.1. Постанова суд апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- 24.05.2017 боржника внесено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств;

- закінчення виконавчого провадження постановою 23.03.2017 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14 означає вчинення органом ДВС тих дій, які вимагалися за змістом поданої скарги, отже спірні правовідносини припинилися в ході нового розгляду даної скарги ;

-в частині вимог скаржника про визнання протиправною бездіяльності органу ДВС, яка полягала у безпідставному зволіканні із вчиненням виконавчої дії з 05.01.2017 (дати вручення заяви боржника) по 23.03.2017, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги та визнав обґрунтованими дії ДВС шляхом надіслання стягувачу запиту про списання спірної заборгованості відповідно до частини 3 статті 7 Закону за погодженням обох сторін спору;

- для списання зобов'язань з оплати 3% річних та інфляційних нарахувань в порядку, передбаченому зазначеним Законом, товариство має набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до Реєстру. Законом не передбачено автоматичного списання зазначених сум і таке списання повинно здійснюватися у порядку, який визначений положеннями зазначеного Закону;

- дійшовши правомірного висновку про відсутність предмета спору щодо вимоги скарги відповідача в частині закінчення виконавчого провадження, місцевий господарський суд помилково не врахував, що скаржником було заявлено також вимогу про визнання протиправною бездіяльності органу ДВС, яка полягала у безпідставному зволіканні із вчиненням виконавчої дії з 05.01.2017 - дати вручення заяви боржника по 23.03.2017, тому ухвалу суду першої інстанції слід змінити, виклавши її резолютивну частину у зазначеній редакції.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Харківська ТЕЦ-5")

10. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції помилково дотримувався позиції про неможливість застосування частини 3 статті 7 Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII без включення боржника та сум заборгованості із неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

10.1. Скаржник зазначав, що судом неправильно застосовано приписи статті 3 Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII, пункту 14 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та дійшов помилкового висновку про те, що частиною 3 статті 7 зазначеного Закону не передбачено автоматичного списання нарахування на погашену до 30.11.2016 заборгованість і таке списання повинно здійснюватись із застосуванням спеціальної процедури.

Доводи інших учасників справи

11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"

Частина 1 статті 3 - для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Частина 1 статті 7 - на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

Частина 2 статті 7 - на заборгованість підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті для виробництва послуг централізованого водопостачання та водовідведення, послуг централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) електричну енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають врегулюванню, за умови розрахунків за поточне споживання електричної енергії протягом останніх трьох місяців поспіль в обсязі не менше 95 відсотків, у такий спосіб:

- неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на зазначену в абзаці першому цієї частини заборгованість, погашення якої здійснено відповідно до статті 4 цього Закону, підлягають списанню;

- неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на зазначену в абзаці першому цієї частини заборгованість, щодо якої відповідно до цього Закону укладено договір про реструктуризацію, підлягають списанню, за умови повного виконання підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення договору про реструктуризацію заборгованості.

Частина 3 статті 7 - на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

13. Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, затверджений Постановою КМУ від 21.02.2017 №93.

Пункт 14 - у реєстрі зазначаються такі дані про підприємство:

- повне найменування юридичної особи;

- код згідно з ЄДРПОУ;

- номер і дата внесення до реєстру даних про підприємство;

- основний вид діяльності (згідно з ліцензією);

- фактичне місцезнаходження підприємства;

- прізвище, ім'я та по батькові особи, уповноваженої діяти від імені підприємства, із зазначенням посади і номерів телефонів;

- реквізити ліцензій підприємства, що були чинними в період виникнення заборгованості за спожиті енергоносії, яка підлягає врегулюванню згідно із Законом;

- підстава включення підприємства до реєстру (дата видання та номер наказу Мінрегіону);

- підстава і дата внесення змін до інформації про включене до реєстру підприємство (дата видання та номер наказу Мінрегіону);

- підстава і дата виключення підприємства з реєстру (дата видання та номер наказу Мінрегіону);

- обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом;

- обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах;

- обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

14. Закон України "Про виконавче провадження"

Пункт 16 частини 1 статті 39 - виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З огляду на повноваження відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про застосування судами положень статей 3, 7, Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Виходячи з аналізу положень пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

При цьому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, станом на час проведення судового засідання підстава скарги про визнання незаконною бездіяльності органу ДВС та зобов'язання закінчити виконавче провадження №48785579 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" перестала існувати, оскільки головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 19.05.2015 у справі №922/4357/14.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності предмета спору стосовно вимоги скарги відповідача в частині закінчення виконавчого провадження та припинення провадження у справі відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) .

17. Також, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зміну рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні вимог скаржника про визнання протиправною бездіяльності органу ДВС, яка полягала у безпідставному зволіканні з вчинення виконавчої дії з 05.01.2017 (дати вручення заяви боржника) по 23.03.2017, оскільки судом встановлено вчинення органом ДВС дій з перевірки звернення боржника про закриття виконавчого провадження шляхом надіслання відповідного запиту позивачу (стягувачу за виконавчим провадженням) про списання спірної заборгованості відповідно до частини 3 статті 7 Закону за погодженням обох сторін спору, що охоплюється компетенцією апеляційного суду на предмет перегляду судового рішення в цілому, незалежно від доводів скаржника згідно із статтею 101 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), яка діяла на час апеляційного розгляду.

18. Касаційний суд не погоджується з висновками мотивувальної частини постанови апеляційного суду від 28.11.2017 та ухвали суду першої інстанції від 24.10.2017 на предмет обов'язкового перебування боржника (теплопостачального підприємства) у реєстрі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії для списання його заборгованості згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Суд зазначає, що за правовими висновками Постанов Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №904/10736/16, від 07.02.2018 у справі №927/1152/16, від 14.02.2018 у справі №908/3211/16, від 29.01.2018 у справі №904/10745/16 та від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, частина 3 статті 7 Закону про врегулювання заборгованості за спожитий природний газ є нормою прямої дії, а, відтак, її застосування до споживачів не ставиться в залежність від виконання будь-яких інших умов поряд з їх обов'язком щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ у строк до набрання чинності 30.11.2016 цим Законом. При цьому, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства-споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, оскільки в силу частини 1 статті 58 Конституції України зазначений Закон не має зворотної дії в часі, не поширюється на правовідносини з розрахунків за поставлений природний газ, які проведено до набрання ним чинності, а визначає порядок врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, що не була погашена боржниками станом на 30.11.2016 (пункти 16-17 мотивувальної частини Постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №904/10736/16).

19. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Отже, частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" законодавець запровадив механізм звільнення боржників від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за спожитий природний газ та встановив заборону на нарахування боржникам (споживачам) неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суми основної заборгованості за договорами поставки природного газу за умов її погашення боржниками до набрання чинності цим Законом.

Відтак, висновки судів першої та апеляційної інстанцій згідно з оскаржуваними судовими рішеннями у справі №922/4357/14 про обов'язкове включення до зазначеного реєстру відповідача у справі для застосування щодо нього списання заборгованості в порядку частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та списання інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за поставлений позивачем природний газ, яка була погашена відповідачем на момент набрання чинності 30.11.2016 Законом, є необґрунтованими, та такими, що не узгоджуються з принципом "належного урядування".

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

20. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 10-10.1. мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими, виходячи з висновків мотивувальної частини згідно з пунктами 18-19 цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Частинами 1, 3 статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

22. З огляду на зазначене та непогодження Суду із застосуванням апеляційним судом норм матеріального права (частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії") висновки мотивувальної частини постанови апеляційного суду від 28.11.2017 про необхідність перебування відповідача в реєстрі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії для списання його заборгованості відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" слід виключити. В решті постанову апеляційного суду слід залишити в силі.

В. Судові витрати

23. У зв'язку із залишенням в силі постанови апеляційного суду, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №922/4357/14 змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови апеляційного суду висновки про необхідність перебування відповідача в реєстрі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії для списання його заборгованості відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" за відсутності основного боргу станом на 30.11.2016".

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №922/4357/14 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк