Постанова

Іменем України

28 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 495/2273/17

провадження № 61-2085 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_4,

відповідач-Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Мишко В. В. від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М., Кононенко Н. А. від 14 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Білгород-Дністровський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області) про повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що на примусовому виконанні Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській областізнаходився виконавчий лист № 495/992/14-ц, виданий Білгород-Дністровський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області 23 травня 2014 року щодо стягнення із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 боргу, в солідарному порядку, на користь кредитної спілки «Джерело плюс» на підставі кредитного договору від 13 лютого 2008 року № 910.033 в розмірі 116 790,12 грн.

ОСОБА_4 через свій особистий кабінет прийняв участь у електронних торгах та на підставі протоколу № 231571 про проведення електронних торгів від 26 серпня 2017 року переміг в них.

Для того щоб взяти участь у електронних торгах ОСОБА_4 перерахував на користь державного підприємства «СЕТАМ» 24січня 2017 року (платіжним порученням №Р24А166411171А33473) суму обов'язкового гарантійного внеску в розмірі 12 635,4 грн та на виконання п.2 Розділу 4 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831/5 зареєстрованогов Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок) 27 січня 2017 року платіжним дорученням за № Р24А167953466А58971 суму в розмірі 2 864,60 грн.

Після перемоги на електронних торгах, які відбулись 26 січня 2017 року, він на виконання приписів Розділу 10 Порядку, на депозитний рахунок Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області платіжним дорученням від 07 лютого 2017 року за № 12 перерахував 294 500,00 грн та в призначеннях платежу зазначив «кошти за придбання на СЕТАМ прот. № 231 571 від 26.01.2017, лот № 193152 переможець ОСОБА_4».

Звернувшись до Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області з приводу отримання акту про проведення електронних торгів, які відбулись 26 січня 2017 року, позивач дізнався, що Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області передано на реалізацію нерухоме майно, яке не належало боржникові, тому між ОСОБА_4 та Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області не відбувся процес укладення договору купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 120,7 кв. м, житловою 75,1 кв. м та земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 сплатив на користь Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області платіжним дорученням від 07 лютого 2017 року за № 12 294 500,00 грн, але укладення правочину в формі акту між сторонами так і не відбулося у зв'язку із відсутністю предмету договору.

Оскільки, між сторонами договір купівлі-продажу, за результатами проведених електронних торгів 26 січня 2017 року, не укладено у Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області відсутні правові підстави утримувати в себе грошові кошти, які були перераховані ОСОБА_4 за нерухоме майно.

Позивач вважає, що у даному випадку Білгород-Дністровський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області утримує набуті без відповідної правової підставі грошові кошти, що є власністю ОСОБА_4, тому просивповернути безпідставно набуті грошові кошти.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Білгород-Дністровський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області повернути ОСОБА_4 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 294 500,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 березня 2017 року, скасовано.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідача відсутні правові підстави утримувати в себе грошові кошти, перераховані позивачем, оскільки Білгород-Дністровський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області не мав права передавати на реалізацію майно, яке не належало боржнику.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції на предмет доведеності та обґрунтованості позову є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Білгород-Дністровський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи дійшли односторонніх та передчасних висновків про задоволення позову, оскільки судами порушено норми матеріального права та неправильно застосовано норми процесуального права.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23 лютого 2018 року вказану справу передано на розгляд до Верховного Суду.

Сторони не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно із частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до статті 1212 ЦК України майно не можна вважати набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо в момент його набуття (збереження) це відбулося хоч і не прямо передбаченим, але в усякому разі не забороненим цивільним законодавством способом з метою досягнення учасниками відповідних право відносин певного правового результату в майбутньому, якщо в подальшому цей результат настав.

Положення статей 1212, 1213 ЦК України покладають на особу, яка набула/зберегла у себе майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, обов'язок повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судами установлено, що на примусовому виконанні Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області знаходився виконавчий лист № 495/992/14-ц, виданий Білгород-Дністровський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області 23 травня 2014 року щодо стягнення із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 боргу, в солідарному порядку, на користь кредитної спілки «Джерело плюс» на підставі кредитного договору від 13 лютого 2008 року № 910.033 в розмірі 116 790,12 грн.

Постановами в рамках ВП 43826119 від 27 червня 2014 року, ВП № 40448174 від 26 лютого 2014 року, ВП № 20754734 від 11 серпня 2010 року Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області накладено арешт на усе нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, в тому числі на житловий будинок загальною площею 120,7 кв. м, житловою 75,1 кв. м та земельну ділянку розташованих по АДРЕСА_1.

На виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/992/14-ц, у зв'язку із невиконання боржником свого зобов'язання щодо повернення грошей стягувачу, Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області 30 грудня 2016 року передано житловий будинок загальною площею 120,7 кв. м, житловою 75,1 кв. м та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_1 (за вих. 03-33-52805) до Одеської філії ДП «СЕТАМ» на реалізацію арештованого майна.

ОСОБА_4 через свій особистий кабінет прийняв участь у електронних торгах та на підставі протоколу № 231571 про проведення електронних торгів від 26 серпня 2017 року переміг в них.

Для того щоб взяти участь у електронних торгах ОСОБА_4 перерахував на користь державного підприємства «СЕТАМ» 24січня 2017 року (платіжним порученням №Р24А166411171А33473) суму обов'язкового гарантійного внеску в розмірі 12 635,4 грн та на виконання п.2 Розділу 4 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831/5 зареєстрованогов Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок) 27 січня 2017 року платіжним дорученням за № Р24А167953466А58971 суму в розмірі 2 864,60 грн.

Після перемоги на електронних торгах, які відбулись 26 січня 2017 року, де ОСОБА_4, став переможцем, він на виконання приписів Розділу 10 Порядку, використовуючи повноваження надані ФОП «ОСОБА_10» за дорученням, діяти від імені ФОП «ОСОБА_10» від 02 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Холудєєвою С. М., зареєстрованого в реєстрі за № 2158, з рахунку ФОП «ОСОБА_10» № НОМЕР_1 в акціонерне товариство Ощадбанк, на депозитний рахунок Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області платіжним дорученням від 07 лютого 2017 року за № 12 перерахував 294 500,00 грн де в призначеннях платежу зазначив«кошти за придбання на СЕТАМ прот. № 231 571 від 26.01.2017, лот № 193152 переможець ОСОБА_4».

Звернувшись до Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області з приводу отримання акту про проведення електронних торгів, які відбулись 26 січня 2017 року, Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 повідомлено, що 21 лютого 2017 року до виконавчої служби звернувся ОСОБА_9 із заявою та долучив до неї копії договорів купівлі-продажу житлового будинку, земельної ділянки від 11 березня 2008 року, витяг про реєстрацію і Державному реєстрі правочинів від 11 березня 2008 року та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 лютого 2017 року.

Із наданих ОСОБА_9 документів стало відомо, що у 2008 року боржник ОСОБА_6 продав ОСОБА_9 житловий будинок загальною площею 120,7 кв. м, житловою 75,1 кв. м разом із земельною ділянкою, які розташовані по АДРЕСА_1, до винесення рішення суду та накладення Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області арештів.

В результаті того, що Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області передано на реалізацію нерухоме майно, яке не належало боржникові між ОСОБА_4 та Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області не відбувся процес укладення договору купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 120,7 кв. м, житловою 75,1 кв. м та земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 сплатив на користь Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області платіжним дорученням від 07 лютого 2017 року за № 12 перерахував 294 500,00 грн, вартість нерухомого майно, але укладення правочину в формі акту між сторонами так і не відбулося у зв'язку із відсутністю предмету договору.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки між сторонами договір купівлі-продажу, за результатами проведених електронних торгів 26 січня 2017 року, не було укладено, і як наслідок, у Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області відсутні правові підстави утримувати в себе грошові кошти, які були перераховані ОСОБА_4 за нерухоме майно.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

У касаційній скарзі Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Посилається на те, що кошти неправомірно стягнуто з відповідача, оскільки з органів ДВС не можуть проводитися будь-які стягнення, у зв'язку з відсутністю у них відповідних бюджетних асигнувань та зазначає, що така шкода може стягуватися за рахунок держави з Державного бюджету України. Слід зазначити, що суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку вказаним доводам та обґрунтовано дійшли висновку про те, що відповідач без достатньої правової підстави утримує в себе кошти позивача.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено положеннями статті 400 ЦПК України, яким судами надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі № 495/2273/17 зупинено виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням того, що касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України колегія поновлює виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року.

Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська