Справа № 22- 309/2007 р.                                       Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 11                                                                                    Зайцева А.Ю.

Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 23 лютого 2007 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Матківської М.В.

Суддів : Копаничук С.Г., Оніщука В.В.

При секретарі: Руденко О.М.

За участю : позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

представника відповідача Стасюк О.Б.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.11.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного технічного університету про визнання правочйну недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди, -

Встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.11.2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницького національного технічного університету про визнання правочину недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Зазначив, що таке рішення є необгрунтованим і прийняте без повного, об'єктивного і безпосереднього дослідження всіх обставин справи та наявних у справі доказів та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач - Вінницький національний технічний університет заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити. Вважає, що судом було прийнято законне, обгрунтоване, правильне по суті та справедливе рішення.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що між ОСОБА_1 та Вінницьким національним технічним університетом укладено договір про надання освітньої послуги на підготовчому відділенні Інституту довузівської підготовки Вінницького національного технічного університету, відповідно до якого ВНТУ бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання ОСОБА_3 на підготовчому відділенні Інституту до вузівської підготовки ВНТУ з 01.10.2005 року по 31.05.2006 року.

Відповідно до п.3.1 Договору замовник зобов'язаний сплатити вартість послуги в сумі 2 500 гр. ОСОБА_1 оплатив послуги в сумі 2 500 гр.

Відповідно до п.4.1 Договору слухач зобов'язаний за термін навчання на підготовчому відділенні засвоїти в повному обсязі програму повної загальної середньої освіти з математики, фізики, української мови та літератури, інформатики, креслення.

Правила прийому до ВНТУ є доступними; розміщені в приймальній комісії, на відповідних стендах в приміщенні ВНТУ, на офіційному сайті ВНТУ.

Наказом НОМЕР_1 від 11.05.2006 року ОСОБА_3 відраховано за невиконання п. 4.1 Договору за систематичні пропуски занять. Сплачені за навчання кошти в сумі 2 500 гр. в зв'язку з неотриманням освітньої послуги йому повернуті.

Також суд встановив, що ОСОБА_3 належним чином не відвідував заняття, не засвоїв програму навчання в зв'язку з чим не отримав освітню послугу, а тому доводи позивача про відрахування його сина через наявність у нього в атестаті трійки є безпідставними.                                                            

Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги про визнання правочину недійсним, як таким, що вчинений під впливом обману, про стягнення збитків та моральної шкоди, виклав   з посиланням на ст. 230 ЦК України: "Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману".

Стаття 230 ЦК України визначає, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України - щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Суд першої інстанції повно встановив всі обставини, що мають значення для справи, всебічно і об'єктивно дослідив наявні в справі докази та дав їм вірну оцінку. Достовірно встановлено, що між сторонами по справі був укладений договір про надання освітньої послуги на підготовчому відділенні Інституту довузівської підготовки Вінницького національного технічного університету ( а. с. 9-10); ОСОБА_3 через систематичне невідвідування занять не засвоїв в повному об'ємі програму повної загальної середньої освіти з математики, фізики, української мови та літератури, інформатики й креслення, тобто не виконав умови п. 4.1 Договору, в зв'язку з чим був відрахований з Інституту довузівської підготовки. ( а. с. 43). При цьому судом не було встановлено протиправних дій відповідача при укладенні із позивачем ОСОБА_1 Договору про надання освітньої послуги і факт укладення цього Договору під впливом обману в судовому засіданні не знайшов підтвердження.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні його позову.

Отже, рішення суду є законним, обгрунтованим і справедливим, а тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.11.2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може, бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.