ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"03" серпня 2006 р. | Справа № 13/137-06-4106А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бойко Л.І.
суддів : Бандури Л.І.
Величко Т.А.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Маркелова Л.В., Гурмач А.Б.
від відповідача –Сандул С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі
на постанову господарського суду Одеської області
від 8.06.2006р.
по справі № 13/137-06-4106 А
за позовом: ВАТ „Авіакомпанія „Одеські авалінії”
до відповідача : СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі
про скасування податкових повідомлень-рішень
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 8.06.2006 р. у справі №13/137-06-4106 А (суддя Панченко О.Л..) адміністративний позов ВАТ „Авіакомпанії „Одеські авіалінії” задоволено повністю. Податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 24.11.2005 р. №№ 0003151320/0, 000314320/0 –скасовано.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, не погодившись з цією постановою, звернулась 15.06.06 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 21.06.06 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ВАТ „Авіакомпанія „Одеські авіалінії” відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме : п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Представник позивача вважає постанову суду обґрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.
Між ВАТ лізингова компанія „Укртранслізинг” та Державною авіакомпанією „Одеські авіалінії” і третьою стороною –Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (ХДАВП) було укладено договір фінансового лізингу від 11.01.2002 року №8/01/02. ВАТ лізингова компанія „Укртранслізинг” (лізингодавець), згідно з актом прийому передачі від 28.03.03 р. податковою накладною №44 від 31.03.2003 р. передала ВАТ „Авіакомпанії „Одеські авіалінії”(лізингоодержувачу) у платне користування на умовах фінансового лізингу літак АН-140 вартістю 45 381 860 грн., у т.ч. ПДВ – 7 563 643 грн. В податковій декларації з ПДВ за березень 2003 року позивач відобразив у складі податкового кредиту вищевказану податкову накладну, видану ВАТ ЛК „Укртранслізинг” від 31.03.03 р. на суму 45 381 860 грн.
30.06.04 р. між ВАТ ЛК „Укртранслізинг(Лізингодавець)”, ВАТ Авіакомпанія „Одеські авіалінії”(Лізингоодержувач) і Харківським державним авіаційним виробничим підприємством був укладений договір оперативного лізингу №78, згідно з яким Лізингодавець передав Лізингоодержувачу у платне користування на умовах оперативного лізингу літак АН -140 вартістю 41304728,45 грн., у т.ч ПДВ –6884121,41 грн.
У червні 2004 року після проведення ВАТ Авіакомпанією „Одеські авіалінії” аналізу економічної вигоди експлуатації літака на умовах фінансового лізингу, було укладену додаткову угоду №11 від 30.06.2004 р. до договору фінансового лізингу № 8/01/02, яка достроково припинила дію договору лізингу. По факту повернення літака позивач видав на адресу ВАТ ЛК „Укртранслізинг” податкову накладну від 30.06.2004 року №685 на суму 41 304728,45 грн.
СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області, правонаступником якої є СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі у листопаді 2005 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ВАТ „Авіакомпанії „Одеські авіалінії” з питання правомірності визначення від’ємного значення суми податкового зобов'язання в декларації за жовтень 2004 р., про що складено акт від 18.11.2005 року №871/13-32.2/01131508/9.Також СДПІ проведена камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за серпень 2004 р., наданої позивачем до податкового органу 20.09.2004 р., про що складено акт від 17.11.2005 р. №866/13-32.2/01131508/28.
За результатами перевірки позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 315 733,80 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 26 717,73 грн., та 52 730,35 грн., згідно з п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ (зі змінами та доп.) про що прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.11.2005 року № 0003151320/0, №000314320/0.
Позивач, вважаючи, що зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями порушено права та охоронювані законом інтереси, звернувся 14.04.06 р. з позовною заявою про скасування цих повідомлень-рішень, посилаючись на відсутність зі свого боку порушень вимог податкового законодавства, а саме - Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”,
та на те, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийняті ці повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, заперечуючи позовні вимоги (а.с.116) зазначає, що на момент укладення договору фінансового лізингу №8/01/02 операції з передачі майна орендодавцем(лізингодавцем) на баланс орендаря( лізингоотримувача) згідно з договором фінансової оренди (лізингу) не були об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки відповідно до ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „ Про ПДВ” від 16.01.03 р. операції з фінансового лізингу, згідно з якими об'єкт фінансового лізингу був переданий орендарю до моменту набрання чинності цим законом, оподатковуються за правилами, що діяли на момент передання такого об'єкта, або за правилами, визначеними цим Законом, за вибором лізингодавця. Також відповідач посилається на ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” п.п.7.9.6 п.7.9 ст. 7 та зазначає, що відповідно до приписів цього Закону у разі, коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотнього продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами ст.8 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” отже, при поверненні літака позивач мав зменшити договірну вартість літака на суму нарахованої амортизації і на отриману суму нарахувати ПДВ.
Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги, вмотивував постанову посиланням на матеріали перевірки, норми ЗУ„Про оподаткування прибутку підприємств”, ЗУ „Про податок на додану вартість”, ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( зі змінами та доп.).
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що з доводами та висновками суду першої інстанції погодитися можна, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу від 11.01.2002 року №8/01/02 згідно з актом прийому-передачі від 28.03.03 р. податковою накладною від 31.03.03 р. №44 ВАТ ЛК „ Укртранслізинг” передало ВАТ „Авіакомпанія „Одеські авіалінії” у платне користування на умовах фінансового лізингу літак АН -140 вартістю 45 381 860 грн. у т.ч ПДВ –7 563 643,33 грн.Підприємство в податковій декларації з ПДВ за березень 2003 року відобразило у складі податкового кредиту вищевказану податкову накладну від 31.03.03.Додатковою угодою №11 від 30.06.04 р. до договору фінансового лізингу від 11.01.02 р. сторони достроково припинили дію договору лізингу. Позивач повернув ВАТ ЛК „Укртранслізинг” літак АН – 140, надав податкову накладну №685 від 30.06.04 на суму 41 304 728,45 грн., у т.ч ПДВ –6 884121,41 грн, та включив до книги продажу за червень 2004 року обсяги за зазначеною податковою накладною.
Відповідно до п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) –передання майна у фінансовий лізинг(оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця –змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними ст.8 вищевказаного закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. У разі, коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотнього продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами ст.8 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Таким чином, позивачем операція по поверненню об'єкту фінансового лізингу лізингодавцю правомірно була відображена як продаж за звичайними цінами, що діяли на момент зворотного продажу, але не меншими первісної вартості об'єкту лізингу, зменшеними на суму нарахованої амортизації, на суму звичайної ціни реалізації ним було нараховані податкові зобов’язання та виписана податкова накладна №685 від 30.06.2004 р.
Ці висновки підтверджуються актом камеральної перевірки від 17.11.2005 року №866/13-32.2/01131508/28, в якому не зафіксовано порушення позивачем вимог зазначених п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( зі змінами та доп.).
Отже, у СДПІ відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 315 733,80 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 52 730,35 грн.
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2005р. №0003151320/0, №000314320/0 є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 198,202,205,206,212,254 КАС України, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Одеської області від 8.06.2006 року у справі №13/137-06-4106А –залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в місячний термін до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Т.А. Величко